Постанова
Іменем України
09 січня 2020 року
м. Київ
справа № 592/4105/16-ц
провадження № 61-44355св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 18 червня 2018 року у складі судді Чернобая О. І. та постанову Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Ткачук С. С., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування домоволодінням.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 та земельна ділянка за вказаною адресою. Власником сусіднього домоволодіння АДРЕСА_2 є ОСОБА_2, який у 2015 року самочинно побудував на межі земельної ділянки надвірну будівлю-приміщення під гараж, майстерню, кухню на стрічковому фундаменті з використанням металопрофілю, дошок, утеплювача та інших будівельних матеріалів площею 12 м х 5,5 м, висотою приблизно 4,5 м та вольєр для собаки.
Вказував, що будівництво зазначених будівель та споруд проведене
з порушенням Державних будівельних норм, позивачу створено перешкоди
у користуванні його майном, оскільки спірні будівлі затемнили освітлення сонячним світлом вікон у його ванній кімнаті та в літній кухні.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив знести самочинно побудовані надвірні будівлі: приміщення під гараж, майстерню, кухню на стрічковому фундаменті з використанням металопрофілю, дошок, утеплювача та інших будівельних матеріалів площею 12 м х 5,5 м, висотою приблизно 4,5 м, а також прибрати вольєр для собаки, що знаходяться на території домоволодіння на АДРЕСА_2 .
Ухвалою Ковпаківського районного суду міста Суми від 18 червня 2018 року позовні вимоги про зобов`язання знести вольєр для собаки у домоволодінні АДРЕСА_2 за заявою позивача залишено без розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 18 червня
2018 року позов задоволено.
Усунуто перешкоди, які чинить ОСОБА_2 у користуванні
ОСОБА_1 належним йому на праві власності домоволодінням
на АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно побудовану надвірну будівлю - приміщення під гараж, майстерню, кухню на стрічковому фундаменті з використанням металопрофілю, дошок, утеплювача та інших будівельних матеріалів площею 12 м х 5,5 м, висотою приблизно 4,5 м, що знаходиться на території домоволодіння на АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір
у розмірі 551,20 грн, а також витрати на проведення експертизи у розмірі 800 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надвірні будівлі ОСОБА_2 розміщені всупереч вимог ДБН 360-92** "Державні будівельні норми. Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень", а також порушують права позивача на користування своїм домоволодінням, оскільки затемнюють вікна ванної кімнати та літньої кухні.
З метою захисту порушеного права ОСОБА_1 місцевий суд вважав необхідним зобов`язати ОСОБА_2 знести самочинно побудовану надвірну будівлю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 30 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що, оскільки прибудована ОСОБА_2 з порушеннями вимог ДБН 360-92** "Державні будівельні норми. Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень" надвірна будівля призвела до затемнення вікон належних позивачу приміщень ванної кімнати та літньої кухні, чим створює йому перешкоди у користуванні належним ним домоволодінням, то місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність захисту порушених прав ОСОБА_1, правильно обравши при цьому запропонований останнім спосіб шляхом знесення самочинно побудованої надвірної будівлі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову або передати справу на новий розгляд.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи суди не встановили, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.
Крім того, суди залишили поза увагою, що знесення нерухомості можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.
Отже, суди мали право зобов`язати відповідача здійснити перебудову спірного нерухомого майна, проте безпідставно зобов`язали знести вказане приміщення.
Суди залишили поза увагою, що при виготовленні землевпорядної документації позивача відповідач не підписував акт узгодження меж, які є порушеними, а їх відновлення спростує заявлені у цій справі вимоги.
ОСОБА_1 вказував, що його підпис в акті погодження меж є підробленим, тому в суді розглядається інша цивільна справа
№ 592/11660/15-ц, адміністративна справа № 592/7412/17, а за вказаним фактом відкрито кримінальне провадження. Отже, ухвалені у цій справі судові рішення є передчасними.
Доводи інших учасників справи
Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.
22 листопада 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки на
АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 є власником сусіднього домоволодіння
АДРЕСА_2 .
Відповідно до листа Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області від 08 квітня 2016 року за результатами перевірки викладених у зверненні ОСОБА_1 обставин щодо будівництва приміщення на АДРЕСА_2, у межах наданих повноважень, працівниками вказаного Управління складено акт перевірки від 16 грудня 2015 року та протокол про адміністративне правопорушення за частиною п`ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 .
Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області 16 грудня 2015 року винесло припис про усунення порушень та про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Постановою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області від 30 грудня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 4 250 грн.
Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 02 серпня 2016 року встановлено, що при будівництві надвірної будівлі-приміщення під гараж, майстерню, кухню на стрічковому фундаменті з використанням металопрофілю, дошок, утеплювача та інших будівельних матеріалів площею 12 м х 5,5 м, висотою приблизно 4,5 м, що знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_2, порушено пункт 3.25, додаток 1, таблиця № 1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування й забудова міських і сільських поселень".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.