Постанова
Іменем України
09 січня 2020 року
м. Київ
справа № 431/4874/15-ц
провадження № 61-14455св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 04 квітня 2017 року у складі судді
Колядова В. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Луганської області
від 04 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Орлова І. В., Авалян Н. М., Стахової Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що у період з 19 грудня 2006 року
до 22 жовтня 2015 року ОСОБА_1 працював на посаді начальника філії "Лутугінський райавтодор" ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Наказом ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 22 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, проте розрахунку з ним не проведено.
Посилаючись на те, що при звільненні відповідач не провів з позивачем повного розрахунку, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ДП"Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" нараховану, але не виплачену заробітну плату за період
з 01 липня 2014 року до 19 січня 2015 року в розмірі 23 387,40 грн; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 січня 2015 року до 04 лютого 2016 року - 44 071,74 грн; грошову компенсацію за 180 днів невикористаної відпустки за період з 2007 року до 31 березня
2014 року - 24 857,96 грн; моральну шкоду - 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 04 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин на підтвердження заявлених позовних вимог та не доведено порушення його трудових прав.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 04 серпня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено.
Рішення місцевого суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки скасовано, провадження у справі у цій частині закрито.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами вини відповідача у затримці виплати ОСОБА_1 належних йому при звільненні сум у визначені статтею 116 КЗпП України строки та у спричиненні позивачу моральної шкоди, пов`язаної з невиплатою заробітної плати.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення заробітної плати та грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки слід закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України, оскільки ухвалою Господарського суду Луганської області від 05 травня 2014 року порушено провадження у справі № 913/849/14 про банкрутство щодо ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", а відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" частину 1 статті 12 ГПК України (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій) доповнено пунктом 7, відповідно до якої справи у спорі про стягнення заробітної плати з боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, віднесено до підвідомчості господарських судів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом 26 листопада 2015 року, справу про банкрутство відповідача порушено 24 липня 2017 року, тому позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати та грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Крім того, при наявності факту перебування у трудових відносинах на роботодавця покладається обов`язок з оплати праці, проте відповідач всупереч вимогам трудового законодавства не виплатив належні позивачу при звільненні кошти. Не зважаючи на особливий режим Донецької та Луганської областей, основні права, зокрема і трудові, не мають бути порушені.
Доводи інших учасників справи
У травні 2018 року ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що ухвала апеляційного суду є законною і обґрунтованою, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для її скасування відсутні.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.
15 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що у період з 19 грудня 2006 року до 22 жовтня 2015 року ОСОБА_1 працював на посаді начальника філії "Лутугінський райавтодор" ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Наказом ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 22 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05 травня 2014 року
порушено провадження у справі № 913/849/14 про банкрутство щодо боржника ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12 жовтня 2015 рокуприпинено провадження у справі № 913/849/14 про банкрутство
ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів. Припинено повноваження розпорядника майна ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" - арбітражного керуючого Чабана Я. І.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року ухвалу Господарського суду Луганської області від 12 жовтня 2015 року у справі № 913/849/14 скасовано. Справу передано на розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14 червня 2016 року поновлено провадження у справі № 913/849/14 про банкрутство боржника - ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Призначено розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12 липня 2017 року у справі № 913/849/14 введено процедуру санації ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" строком на шість місяців до 12 січня 2018 року. Призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Мучінського І. Д.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань справу про банкрутство ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" порушено 24 липня 2017 року. Підставою зазначено ухвалу Господарського суду Луганської області від 12 липня 2017 року у справі
№ 913/849/14, яка набрала законної сили 17 липня 2017 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.