ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 320/2319/17
провадження № 61-2951 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2017 року в складі судді Редька О. В. та на постанову Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року в складі колегії суддів Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та виконавця спеціальних послуг ФГВФО, які позбавили його прав приватної власності на кошти за договорами депозиту від 03 вересня 2015 року № НОМЕР_1 в сумі 10 198,04 доларів США та за договором в національній валюті України в сумі 858,91 грн, неправомірними;
- визнати право приватної власності на належні йому за договором вкладу від 03 вересня 2015 року № НОМЕР_1 10 198,04 доларів США та за договором вкладу в національній валюті України в сумі 858,91 грн у ліквідованому ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит";
- зобов`язати уповноважену особу ФГВФО внести його в реєстр акцептованих вимог кредиторів за договором від 03 вересня 2015 року № НОМЕР_1 та відшкодувати йому у повному обсязі кошти за даним договором у розмірі 10 198,04 доларів США і за договором в національній валюті в розмірі 858,91 грн;
- стягнути з відповідачів всі понесені витрати, пов`язані зі зверненням на протязі 2015-2017 років до компетентних установ та суду за захистом порушених прав, у загальній сумі 4 261 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що станом на 17 грудня 2015 року (на день запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та призначення уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") у нього було відкрито два депозитні рахунки, на яких знаходилися кошти в розмірі 10 198,04 доларів США та 200 858,91 грн.
У січні 2016 року за договором в національній валюті України йому було відшкодовано гарантовані 200 000 грн, а 858,91 грн не відшкодовано з причин перевищення гарантованої виплаченої позивачу суми.
У подальшому уповноважена особа ФГВФО ОСОБА_2 спільно з виконавцем спеціальних послуг ФГВФО ОСОБА_3 списали кошти в розмірі 10 198,04 доларів США та 858,91 грн з його іменних рахунків на рахунки ФГВФО, тобто протиправно позбавили його права власності на вищевказані кошти за договорами депозиту.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до уповноваженої особи ФГВФО про визнання дій протиправними, визнання права та зобов`язання здійснити певні дії задоволено частково.
Визнано дії уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та виконавця спеціальних послуг ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо невнесення ОСОБА_1 в реєстр акцептованих вимог кредиторів за договором депозиту від 03 вересня 2015 року № НОМЕР_1 в сумі 10 198,04 доларів США та за договором в національній валюті України в сумі 858,91 грн неправомірними.
Зобов`язано уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" внести Тищенка В. П. в реєстр акцептованих вимог кредиторів за договором від 03 вересня 2015 року № НОМЕР_1 на загальну суму 10 198,04 доларів США.
В решті позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції у частині задоволених позовних вимог виходив із того, що позивач подав заяву про включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів у строки, передбачені законодавством.
Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що право власності позивача на грошові кошти не оспорюється, а вимоги про їх стягнення є передчасними, оскільки законодавством не передбачені підстави для подібного втручання у процедуру ліквідації банку та порушення черговості задоволення вимог кредиторів.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів витрат, які пов`язані зі зверненням позивача на протязі 2015-2017 років до компетентних установ та суду за захистом порушених прав задоволенню не підлягають з підстав недоведеності.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" залишено без задоволення, заочне рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а доводи апеляційних скарг правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні його позовних вимог до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання права власності на кошти, про зобов`язання відшкодувати ці кошти, про стягнення витрат на захист порушених прав як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині.
Позивач зазначає, що норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" порушують Конституцію України, тому не повинні застосовуватися, вважає, що наявні підстави для задоволення його позовних вимог.
У частині позовних вимог ОСОБА_1 до уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання неправомірними дій щодо невнесення ОСОБА_1 в реєстр акцептованих вимог кредиторів, та зобов`язання внести його вимоги в реєстр акцептованих вимог кредиторів рішення судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами