Постанова
Іменем України
10 січня 2020 року
м. Київ
справа № 761/18122/15-ц
провадження № 61-42869св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року у складі судді Рибака М. А. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2018 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Головачова Я. В., Шахової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (далі - КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Свої вимоги обґрунтовувало тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та користується житлово-комунальними послугами.
У зв`язку з непроведенням оплати за житлово-комунальні послуги у період із 01 серпня 2011 року до 01 липня 2014 року виникла заборгованість в розмірі 1 727, 44 грн, яка складається з 1 465,26 грн -боргу за житлово-комунальні послуги, 184,76 грн - інфляційних втрат, 77,42 грн - 3 % річних, яку позивач просив стягнути на свою користь.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 04 липня 2018 року, позовні вимоги КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 1 216,17 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги, 157,15 грн інфляційних втрат, 60,58 грн - 3 % річних та 182,30 грн судового збору.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із невиконання відповідачем обов`язку сплатити за надані житлово-комунальні послуги. При цьому, суд зазначив, що до стягнення підлягає заборгованість за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та 3 % річних за період з липня 2012 року до липня 2014 року.
У задоволенні вимог про стягнення заборгованості за період з 01 серпня 2011 року до червня 2012 року суд відмовив, застосувавши позовну давність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди неповно з`ясували обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не надали належної оцінки його доводам про те, що фактично виконавцем житлово-комунальних послуг є КП "ЖЕК "Татарка", з яким він уклав договір.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та витребувано з Шевченківського районного суду міста Києва зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Житловий будинок, в якому розташована квартира ОСОБА_1 , перебуває на балансі КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".
01 січня 2009 року між КП "Керуюча дирекція" та КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради (КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району") укладений договір про забезпечення комунальних послуг № 5, згідно з яким позивач зобов`язався своєчасно надавати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та газопостачання для потреб споживачів.
Згідно із додатком № 1 до вказаного договору до переліку об`єктів, яким позивач надає послуги, включено будинок і квартиру відповідача.
24 березня 2010 року між КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради (КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району") (повірений) та КП "ЖЕК "Татарка" (довіритель) було укладено договір доручення № 102, згідно з яким довіритель доручав повіреному укласти із власниками, наймачами та орендарями жилих та нежилих приміщень договори на надання комунальних послуг.
01 січня 2012 року між КП "Житлово-експлуатаційна контора "Татарка" та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 .
Надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та газопостачання позивачу здійснювалось КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".
У зв`язку з несплатою відповідачем отриманих житлово-комунальних послуг за період з 01 серпня 2011 року до 01 липня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 1 727, 44 грн, яка складається з 1 465,26 грн - боргу за житлово-комунальні послуги, 184,76 грн - інфляційних втрат, 77,42 грн - 3 % річних.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.