ПОСТАНОВА
Іменем України
15 січня 2020 року
Київ
справа №541/2142/16-а
адміністративне провадження №К/9901/36656/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 жовтня 2016 року у складі судді Андрущенко-Луценко С.В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року у складі колегії суддів: Бегунца А.О. (головуючий), суддів: Старостіна В.В., Рєзнікової С.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила:
1.1. скасувати рішення Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №1 від 22 липня 2016 року про відмову в призначенні пенсії за вислугу років;
1.2 зобов`язати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років з моменту звернення, тобто з 26 серпня 2015 року.
2. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області постановою від 20 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року, позов задовольнив частково.
2.1 Скасував рішення Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №1 від 22 липня 2016 року про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за вислугу років, згідно пункту "е" статті 55 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII).
2.2 Зобов`язав Миргородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути питання про призначення пенсії ОСОБА_1, відповідно до пункту "е" статі 55 Закону №1788-XII зарахувавши до стажу роботи працівником освіти період роботи керівником хору в загальноосвітній школі №59 I-III ступенів м. Харкова, з 1 вересня 1996 року по 14 січня 1997 року, та викладачем в дитячій музичній школі ім. Бетховена, з 16 жовтня 2002 року по 15 січня 2003 року.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 Відповідно до наказу №143-К від 1 вересня 1996 року ОСОБА_1 з 1 вересня 1996 року прийнята на посаду керівника хору загальноосвітньої школи №59 I-III ступенів м. Харкова.
3.2 Наказом №21 від 14 січня 1997 року переведена на посаду вчителя музики.
3.3 Згідно наказу №436 від 16 жовтня 2002 року ОСОБА_1 прийнята на посаду викладача по класу хору та сольфеджіо в дитячій музичній школі ім. Бетховена.
3.4 Наказом №4 від 15 січня 2003 року звільнена з посади викладача на підставі статті 38 Кодексу Законів про працю України.
3.5 Позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" частини першої статті 55 Закону №1788-XII, оскільки вважає, що має більш ніж 25 років спеціального викладацького стажу.
3.6 Рішенням Миргородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 22 липня 2016 року №1 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років, згідно пункту "е" статті 55 Закону №1788-XII у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, підтвердженого в установленому законом порядку, оскільки до спеціального стажу роботи не підлягають зарахуванню наступні періоди роботи: з 1 вересня 1996 року по 13 січня 1997 року на посаді керівника хору в загальноосвітній школі №59 I-III ступенів м. Харкова, оскільки дана посада не передбачена в загальноосвітніх навчальних закладах згідно розділу 1 "Освіта" Переліку закладів і установ освіти; з 16 жовтня 2002 року по 15 січня 2003 року на посаді викладача хору та сольфеджіо в дитячій музичній школі ім. Бетховена, оскільки не надано підтверджуючих документів, щодо належності даної музичної школи до закладів та установ освіти.
3.7 Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернулась до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Миргородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області звернулося із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1. На обґрунтування касаційної скарги зазначає, що музична школа не належить до загальноосвітніх навчальних закладів і посада викладачів, які працюють у позашкільних закладах, робота на посаді керівника хору в загальноосвітній школі не передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (далі - Перелік), тому робота на цих посадах не може бути зарахована до спеціального стажу.
5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
8. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
9. Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ передбачено, що право на пенсію мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.
10. Переліком (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
11. За приписами статті 28 Закону України від 23 травня 1991 року №1060-ХІІ "Про освіту" (далі - Закон №1060-XII) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
12. Згідно зі статтею 29 Закону №1060-XII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
13. Статтею 12 Закону України від 22 червня 2000 року №1841-III "Про позашкільну освіту" (далі - Закон №1841-III) та пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2011 року №433 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
14. Відповідно до статті 21 Закону №1841-III право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
15. Колегія суддів звертає увагу, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963, який відносить посаду "викладач" до педагогічних посад.
16. Відповідно до пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону №1841-III до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.