ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2020 року
Київ
справа №820/1462/15
касаційне провадження №К/9901/8151/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальний центр " 1С-РАРУС ХАРКІВ" (далі - Товариство) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 (суддя - Мельников Р.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді - Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Впроваджувальний центр " 1С-РАРУС ХАРКІВ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (далі - Інспекція) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2012 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 № 0003882201.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на те, що Інспекцією не встановлено обставин, якими обґрунтовуються висновки щодо нереальності здійснених з ТОВ "ДОНК" операцій, з урахуванням того, що результати зустрічних звірок не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 09.04.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015, у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем не було доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "ДОНК" мали реальний характер, з урахуванням того, що: неможливо ідентифікувати особу (осіб) від ТОВ "ДОНК", яка брала участь у господарських операціях; не представлено технічної документації наданого ТОВ "ДОНК" програмного продукту; факт використання отриманих від ТОВ "ДОНК" послуг у подальшому у процесі господарської діяльності Товариством доведений не був; не доведена фактична доцільність отримання таких послуг саме від ТОВ "ДОНК"; Товариство має власних кваліфікованих спеціалістів для здійснення робіт (послуг), які були предметом договору, укладеного з ТОВ "ДОНК", з урахуванням видів діяльності, які здійснює Товариство.
Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 03.07.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки: акт перевірки не містить вказівки на жодне порушенян норм закону саме Товариством; Товариство сформувало податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних та має усі необхідні документи, які не містять дефектів та дають для цього підставу; для надання послуг у сфері інформатизації не потрібно ні складських приміщень, ні виробничих потужностей, ні навіть власних трудових ресурсів, оскільки можливе використання субпідрядників.
У запереченні на касаційну скаргу Інспекція просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, посилаючи на те, що Товариство не надало документів, які б підтверджували факт використання придбаних у ТОВ "ДОНК" послуг, з урахуванням того, що Товариство має власних кваліфікованих спеціалістів для виконання зазначених робіт, зокрема, спеціалісти та інженери програмного забезпечення, тоді як у ТОВ "ДОНК" обліковується лише 3 особи і основною діяльністю ТОВ "ДОНК" є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, а серед інших видів діяльності зазначено діяльність у сфері транспорту, торгівлі харчовими продуктами та тютюновими виробами, що свідчить про те, що ТОВ "ДОНК" не має жодного відношення до комп`ютерного програмування та ставить під сумнів виконання таких робіт для Товариства.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.11.2019 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 19.11.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що між Товариством (замовником) та ТОВ "ДОНК" (виконавцем) був укладений договір № 02/06-001 від 02.06.2014, відповідно до умов якого: замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги у сфері інформаційних технологій: автоматизація бізнес-процесів у сфері бухгалтерського, податкового, управлінського обліку на базі програмного продукту " 1С:Підприємство 8" (надалі роботи або послуги) по узгодженим заявкам, а замовник зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити роботи (пункт 1.1 статті 1); виконавець має право залучати третіх осіб на умовах субпідряду для виконання певного обсягу робіт, якщо такі роботи не можуть бути виконані силами виконавця (пункт 2.1 статті 2); виконавець зобов`язується по закінчення виконання робіт за кожним місяцем (якщо у відповідному місяці роботи завершились) надати замовнику звіт про виконані роботи та акт прийому-передачі робіт (послуг) (пункт 2.2 статті 2); замовник зобов`язується оплатити роботи в розмірі, зазначеному в актах прийому-передачі робіт (послуг) або в рахунках, та в терміни, передбачені в цьому договорі (пункт 2.3 статті 2); замовник має право в будь-який час контролювати і перевіряти хід і якість виконуваних робіт (пункт 2.4 статті 2); загальна вартість робіт, що підлягають оплаті за договором, визначається сумою всіх виконаних робіт протягом дії цього договору, відображеної в актах прийому-передачі робіт (послуг) (пункт 3.1 статті 3); вартість послуг (робіт) визначається як добуток кількості відпрацьованих виконавцем годин, вказаних у звіті про виконані роботи, та вартості однієї людино-години у розмірі 180,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість) (пункт 3.2 статті 3); облік відпрацьованого часу відбувається в установленій формі у звіті про виконані роботи, який підлягає підписанню уповноваженими представниками сторін (пункт 3.4 статті 3).
Інспекція провела позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ДОНК" за липень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в податковому обліку, результатами якої оформлені актом № 4448/20-30-22-01/38772650 від 30.10.2014, за висновками якого встановлено порушення Товариством вимогпунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, за липень 2014 року на загальну суму 19733,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що: від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов акт від 21.08.2014 № 2544/26-55-22-01/39046765 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ДОНК" з питань дотримання вимог податкового законодавства в результаті взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.07.2014 по 31.07.2014", в якому зазначено, що за результатами вжитих заходів працівниками управління податкового аудиту з метою вручення запиту про надання інформації та її документального підтвердження було здійснено вихід на податкову адресу ТОВ "ДОНК", за результатами якого було встановлено, що за адресою: 01103, м. Київ, вул Звіринецька, 63, ТОВ "ДОНК" та його посадові особи не знаходяться, про що складено акт про відсутність за місцезнаходженням та передано запит до ГВ ПМ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ "ДОНК" та його посадових осіб, у зв`язку з чим проведення зустрічної звірки неможливе; Товариство має власних кваліфікованих спеціалістів (у штаті Товариства обліковується 81 особа, у тому числі за сумісництвом - 2 особи, серед яких обліковуються спеціалісти програмного забезпечення та інженери програмного забезпечення) для здійснення робіт, які були предметом договору № 02/06-001 від 02.06.2014, укладеного з ТОВ "ДОНК", та не потребує залучення сторонніх організацій.
На підставі вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003882201 від 12.11.2014, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 24666,25 грн., з яких 19733,00 грн. - за основним платежем, 4933,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.