ПОСТАНОВА
Іменем України
15 січня 2020 року
Київ
справа №750/4975/17
адміністративне провадження №К/9901/24130/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі
за позовом Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області
про зобов`язання вчинити певні дії та скасування постанови щодо стягнення витрат на проведення виконавчих дій, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
24.05.2017 Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, в якому просить зобов`язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Назаренко М.Б. закінчити виконавче провадження №52895208 від 26.04.2017 та скасувати постанову виконавчого провадження № 52895208 від 26.04.2017 щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 87 грн. 00 коп.
В обґрунтування позову зазначив, що постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є необґрунтованою, а фактичне здійснення витрат по виконавчому провадженню № 52895208 відповідачем документально не підтверджено. Позивач також стверджує, що фактично судове рішення було виконано ним в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, що взагалі виключало можливість здійснення відповідачем виконавчих дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд виходив з того, що позивачем не надано суду доказів добровільного виконання постанови суду без участі відповідача, а додана до справи копія розпорядження про здійснення перерахунку пенсії не свідчить про реальну виплату заборгованості, що виникла внаслідок такого перерахунку, без чого судове рішення не вважається виконаним. Суд вказав, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить детальний розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, при цьому Закон не покладає на державного або приватного виконавця обов`язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2017 року було скасовано.
Адміністративний позов Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії та скасування постанови щодо стягнення витрат на проведення виконавчих дій було задоволено.
Зобов`язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області закінчити ВП №52895208.
Скасовано постанову ВП №52895208 від 26.04.2017 року щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 87, 00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що старшим державним виконавцем Назаренко М.Б. виконавче провадження №52895208 було відкрито постановою від 15.11.2016, в той час як управлінням поновлено базовий місяць за вересень 2011 року розпорядженнями від 17.10.2016 та від 27.10.2016. На підставі вище зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що виконавче провадження підлягає закінченню у зв`язку із фактичним виконанням судового рішення до відкриття виконавчого провадження. Також суд вказав, що оскільки постанова суду була виконана до відкриття виконавчого провадження, у відповідача не було підстав виносити постанову ВП №52895208 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 26.04.2017.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
20 листопада 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, в якій просив її скасувати та залишити в силі постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2017 року.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що суд без законних підстав прийняв рішення щодо зобов`язання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області закінчити ВП №52895208, оскільки згідно постанови від 26.04.2017 виконавче провадження №52895208 вже було закінчено у зв`язку з фактичним виконанням боржником рішення суду. Стосовно правомірності винесення спірної постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, скаржник вказав, що остання містить детальний розрахунок здійснених виконавцем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження (51 грн - плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження за кожне відкрите виконавче провадження; 4 грн - друк 1 аркуша; 32 грн - направлення рекомендованих листів), який затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5, при цьому Закон не покладає на державного або приватного виконавця обов`язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження. Відповідачем до касаційної скарги були долучені матеріали виконавчого провадження №52895208, які не були надані судам попередніх інстанцій, в тому числі постанова від 26.04.2017 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням боржником рішення суду.
Позивачем до Суду не надано відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №750/5164/16-а зобов`язано позивача поновити базовий місяць для проведення індексації пенсії ОСОБА_1 наростаючим підсумком, встановлений для перерахунку - вересень 2011 року.
Старшим державним виконавцем Назаренко М.Б. виконавче провадження №52895208 було відкрито постановою від 15.11.2016, в той час як управлінням поновлено базовий місяць за вересень 2011 року розпорядженнями від 17.10.2016 та від 27.10.2016, про що повідомлено позивача.
26.04.2017 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М. Б. винесла постанову про стягнення з позивача як боржника у виконавчому провадженні №52895208 витрат виконавчого провадження в розмірі 87, 00 грн.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV) передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року №4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.