ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2020 року
Київ
справа №804/12548/14
касаційне провадження №К/9901/5657/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 (суддя - Юрков Е.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015 (головуючий суддя - Мельник О.В., судді - Нагорна Л.М., Юхименко О.В.) у справі за позовом Приватного підприємства "Дніпрокомплект" (далі - Підприємство) до Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2014 року Підприємство звернулось до суду з позовом до Інспекції, у якому просило: визнати протиправними дії Інспекції щодо коригування показників податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 на підставі акту перевірки від 16.01.2014 № 79/1/04-03-22-021-08/25018797; зобов`язати Інспекцію відновити показники у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів за період з 01.10.2011 по 31.12.2012.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство посилалось на те, що показники податкового кредиту та податкових зобов`язань конкретного платника податків, які відображаються в інформаційних базах податкових органів, формуються на підставі показників поданих таким платником податкових декларацій з податку на додану вартість з відповідними додатками і повинні їм відповідати, тоді як самостійна зміна (коригування) податковим органом у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів показників податкової звітності з податку на додану вартість на підставі акта від 16.01.2014 № 79/1/04-03-22-021-08/25018797 без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником податку шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси Підприємства, а також його контрагентів.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 30.09.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2015, позов задовольнив: визнав протиправними дії Інспекції щодо коригування показників податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Підприємства у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, що було здійснено на підставі акту перевірки від 16.01.2014 № 79/1/04-03-22-021-08/25018797; зобов`язав Інспекцію відновити показники податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Підприємства у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, що було здійснено на підставі акту перевірки від 16.01.2014 № 79/1/04-03-22-021-08/25018797.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки від 16.01.2014 № 79/1/04-03-22-021-08/25018797 є безпідставними та спростовуються наданими Підприємством первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту, а коригування Інспекцією в АІС "Податковий блок" та її підсистемах показників податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Підприємства по взаємовідносинах з ПП "Селтик" та ТОВ "МЗУ" на підставі зазначеного акта перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим Підприємством шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) є протиправними.
Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення, у якій посилаючись на неправильність (неповноту) дослідження доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Інспекція посилається на те, що контролюючі органи не змінюють/не коригують даних податкової звітності платників податків. Такі дані містяться в інформаційних базах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Поряд з цим, в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу. Отже, дії контролюючого органу по відображенню в інформаційних базах результатів податкового контролю є лише збиранням податкової інформації, що фіксується в акті перевірки, та не порушують прав платника податків.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.05.2015 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Підприємство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу Інспекції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.11.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 19.11.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела планову виїзну документальну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, результати якої оформлені актом від 16.01.2014 № 79/1/04-03-22-021-08/25018797.
Податкові повідомлення-рішення на підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекцією не приймалися.
Згідно витягу з автоматизованої системи співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань Інспекцією до АІс "Податковий блок" було внесено інформацію, викладену в акті перевірки від 16.01.2014 № 79/1/04-03-22-021-08/25018797, щодо показників податкової звітності Підприємства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.
У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.