ПОСТАНОВА
Іменем України
15 січня 2020 року
Київ
справа №804/199/16
адміністративне провадження №К/9901/18534/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В. та судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення про визнання правочину (транзакції) нікчемним та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Юрко І.В., Гімона М.М. та Чумака С.Ю. від 14 березня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк", відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, третя особа), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання нікчемним правочину (транзакції) з внесення позивачем 09 липня 2015 року на власний банківський рахунок у ПАТ "Радикал Банк" грошових коштів у сумі 200 000 гривень 00 копійок із призначенням платежу: "Внесення коштів на власний рахунок";
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєву Анну Миколаївну надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення до їх числа - позивача, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про визнання нікчемним правочину з внесення коштів на банківський рахунок є протиправним, а невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування суми коштів за вкладом за рахунок Фонду, порушує права позивача на повернення суми грошових коштів, які знаходяться на його рахунку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником ПАТ "Радикал Банк" в розумінні положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому має бути включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" діяла у порядку та у межах повноважень, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відтак, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу про застосування наслідків нікчемності до спірного правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 14 квітня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/199/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не було закінчено.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 804/199/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Разом із запереченням на касаційну скаргу Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" подала клопотання про розгляд справи у касаційному порядку за участі представника, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 09 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Радикал Банк" укладено договір банківського рахунку № 18529/П-1, згідно із яким позивачу було відкрито рахунок у гривні № НОМЕР_1 .
Того ж дня позивачем згідно квитанції № 12962 від 09 липня 2015 року було внесено на власний банківський рахунок грошові кошти у сумі 200 000,00 грн із призначенням платежу: "Внесення коштів на власний рахунок".
Постановою правління Національного банку України від 09 липня 2015 року № 452/БТ ПАТ "Радикал Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09 липня 2015 року № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", згідно з яким з 10 липня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк".
Згідно постанови Правління Національного банку України від 09 листопада 2015 року № 769 відкликано банківську ліцензію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 листопада 2015 року № 203 розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" з 10 листопада 2015 року по 09 листопада 2017 року. Призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", визначені законом, Савельєвій Анні Миколаївні.
Повідомленням №3745/15 від 19 листопада 2015 року відповідачем було визнано транзакцію у ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу "внесення коштів на власний рахунок" на суму 200 000,00 грн нікчемним правочином на підставі пунктів 1, 2 та 7 частини третьої статі 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що кошти були внесені позивачем на свій рахунок 09 липня 2015 року, тобто до дня введення у ПАТ "Радикал Банк" тимчасової адміністрації, відтак, правочин (транзакція) є реально вчиненим, що документально підтверджено належними письмовими доказами, а тому визнавати вказаний правочин (транзакцію) нікчемним згідно пунктів 1, 2 або 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не має підстав.
25 квітня, 08 серпня та 28 жовтня 2019 року від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких акцентовано увагу суду на відсутності у справі належних та допустимих доказів, що підтверджують фіктивність або удаваність транзакції, вчиненої позивачем у ПАТ "Радикал Банк" 09 липня 2015 року, а також недоведеність відповідачем наявності підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вважати таку транзакцію нікчемною. Також зазначено, що постановою прокуратури міста Києва від 01 серпня 2019 року закрито кримінальне провадження, у межах якого здійснювалось розслідування щодо фактів протиправних дій з боку працівників ПАТ "Радикал Банк" та яким, зокрема, встановлено, що у діях працівників банку щодо проведення 09 липня 2015 року розрахунково-касових операцій у відділеннях ПАТ "Радикал Банк", відсутній склад кримінальних правопорушень.
Від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" надійшло заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 09 липня 2015 року № 452/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_1, відкритому відповідно до договору банківського рахунку № 18529/ П-1 від 09 липня 2015 року, знаходилась сума 200 000 гривень.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.