Постанова
Іменем України
13 січня 2020 року
м. Київ
справа №364/839/18
провадження №61-2611св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Логвинська сільська рада Володарського району Київської області,
третя особа - ОСОБА_2, в особі законного представника ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володарського районного суду Київської області від 17 вересня 2018 року у складі судді Ткаченко О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, третя особа - ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3, в якому просив визнати нікчемним заповіт, складений 20 жовтня 2017 року його батьком - ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім`я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчений секретарем виконавчого комітету Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування під № 11.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4, у зв`язку з чим відкрилась спадщина. За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів належну йому земельну ділянку своєму правнуку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вважає, що заповіт складено з порушеннями, оскільки у ньому не вказано повну адресу місця складення заповіту, місцезнаходження Логвинської сільської ради Володарського району Київської області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Володарського районного суду Київської області від 17 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що оспорюваний заповіт складено з дотриманням вимог щодо його форми та посвідчення, а позивачем не доведено підстав нікчемності цього правочину. Крім того, Логвинська сільська рада Володарського району Київської області є неналежним відповідачем за даним позовом, оскільки у разі встановлення судовим рішенням нікчемність заповіту матиме наслідком позбавлення права спадкування за заповітом особи, визначеної розпорядженням заповідача у якості спадкоємця, незалежно від того, чи пред`являлися позовні вимоги про застосування наслідків нікчемності заповіту. Така особа - ОСОБА_2, залучена позивачем до участі у справі у якості третьої особи. Разом з тим, після роз`яснення судом змісту статей 12, 13 ЦПК України, позивач не ставив питання про заміну неналежного відповідача на належного, або про залучення до участі у справі ОСОБА_2 в якості відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для визнання заповіту нікчемним є положення частини першої статті 1257 ЦК України, згідно якої заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.
У даному випадку при складанні заповіту ОСОБА_4 порушено вимоги щодо його форми і посвідчення, оскільки згідно вимог частини першої статті 1247 ЦК України у ньому не зазначено місце складання заповіту, а рішення судів попередніх інстанцій щодо оцінки доводів позивача з цього приводу не мотивовані, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 1233 ЦК Українивизначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до вимог статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтею 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтею 1247 ЦК України, згідно якої загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.