ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2020 року
м. Київ
справа № 452/134/18
провадження № 51-10397 км 18
Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І.В.,
суддів: Бущенка А.П., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Ширмер О.О.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 8 листопада 2018 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст вироку, оскарженого судового рішення та встановлені обставини
За вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 квітня 2018 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі статей 71, 72 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Турківського районного суду Львівської області від 8 вересня 2017 року, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 10 днів.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні за викладених у вироку обставин крадіжки, поєднаної з проникненням у житло.
Як установив суд, 24 листопада 2017 року у період з 8:45 по 15:00 ОСОБА_1, проникнувши в квартиру АДРЕСА_2, звідти викрав належне ОСОБА_2 майно на загальну суму 47 114,78 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. За твердженням скаржника, апеляційний суд передчасно погодився з висновками місцевого суду, який усупереч ст. 65 КК повною мірою не врахував тяжкості вчиненого злочину та особи винного, і неправомірно призначив ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 цього Кодексу нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 185 вказаного Кодексу, що потягло за собою невиправдану м`якість заходу примусу. На думку прокурора, оспорювана ухвала не відповідає положенням ст. 419 КПК.
На вказану скаргу потерпілою ОСОБА_2 подано заперечення, в яких вона, наводячи аргументи, зазначає про неспроможність касаційних вимог прокурора.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі і запереченнях на неї, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає ухвалу апеляційного суду в межах касаційної скарги, в якій не заперечуються висновок суду про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, юридично-правова оцінка діяння за ч. 3 ст. 185 КК, а також правильність застосування статей 71, 72 КК.