Постанова
Іменем України
13 січня 2020 року
м. Київ
справа №323/1863/15-ц
провадження №61-42495св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжя,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року у складі колегії суддів Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Укрексімбанк", банк) в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжя звернулося до суду до ОСОБА_1 з позовом, вимоги якого уточнило під час розгляду справи та просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 05 вересня 2007 року станом на 07 вересня 2015 року в сумі 29 254,93 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 21 618,72 доларів США; заборгованості по процентам за період з 01 листопада 2014 року по 07 вересня 2015 року - 3114,86 доларів США; пеня за порушення строків погашення кредиту за період з 28 травня 2015 року по 07 вересня 2015 року - 3671,58 доларів США; пеня за порушення строків погашення процентів за період з 16 грудня 2014 року по 07 вересня 2015 року - 633,63 доларів США; 3% річних у зв`язку з несвоєчасною сплатою основного боргу з 28 травня 2015 року по 07 вересня 2015 року - 183,02 доларів США; 3% річних у зв`язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом - 33,12 доларів США, від сплати якої на користь банку відповідач у добровільному порядку ухиляється, а також понесені судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 05 вересня 2007 року між сторонами укладено кредитний договір, відповідно умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 48 000 доларів США.
Умовами договору передбачено, що погашення кредитної заборгованості має здійснюватися відповідачем з 1 по 5 число кожного місяця відповідно до пунктів 2.4.1 та 2.5.1 кредитного договору та згідно графіку погашення наведеного в додатку №1 до цього договору.
Згідно з пунктом 2.2.1 кредитного договору проценти за користування кредитом встановлені за формулою Libor 12m+7,10%, але не менше 12,50% річних.
Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим, станом на 07 вересня 2015 року утворилась заборгованість на загальну суму у розмірі 29 254,93 доларів США, яку банк просив стягнути у судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 06 листопада 2017 року у складі судді Щербань Л. С. позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по кредитному договору у розмірі 8254,06 доларів США та заборгованість по відсоткам з 27 листопада 2014 року по 07 вересня 2015 року в сумі 891,33 доларів США, всього 9145,39 доларів США.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з наданим банком розрахунком заборгованості по кредитному договору, відсотки нараховувались за ставкою 17,05% річних, на підставі додаткової угоди до кредитного договору, хоча договором передбачена процентна ставка у розмірі 12,5% річних.
Згідно наявного в матеріалах справи висновку судової почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_1 в графі "позичальник" в оригіналі додаткової угоди від 02 червня 2008 року до кредитного договору від 05 вересня 2007 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Оскільки висновком почеркознавчої експертизи підтверджено, що підпис на додатковій угоді про підвищення процентної ставки не належить ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вказана додаткова угода, в силу положень ЦК України є неукладеною, а тому позивач не має права нараховувати проценти за підвищеною процентною ставкою.
Згідно висновку експертного дослідження за результатами проведення економічного дослідження від 18 вересня 2017 року, заборгованість
ОСОБА_1 станом на 07 вересня 2015 року складає: 8254,06 доларів США - строкова заборгованість за кредитом; 891,33 доларів США - заборгованість по процентам з 27 листопада 2014 року по 07 вересня 2015 року.
Оскільки позивачем не доведена сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 24 263,39 доларів США, суд першої інстанції, при визначенні суми заборгованості відповідача по кредитному договору, взяв за основу висновок експертного дослідження за результатами проведення економічного дослідження від 18 вересня 2017 року та дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості на загальну суму 9145,39 доларів США, з яких: 8254,06 доларів США - строкова заборгованість за кредитом; 891,33 доларів США - заборгованість по процентам з 27 листопада 2014 року по 07 вересня 2015 року.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Укрексімбанк" задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрексімбанк"заборгованість за кредитним договором від 05 вересня 2007 року станом на 07 вересня 2015 року в сумі 29 254,93 доларів США, яка складається із: заборгованість за кредитом - 21 618,72 доларів США; заборгованість по процентам за період з 01 листопада 2014 року по 07 вересня 2015 року - 3114,86 доларів США; пеня за порушення строків погашення кредиту за період з 28 травня 2015 року по 07 вересня 2015 року - 3671,58 доларів США; пеня за порушення строків погашення процентів за період з 16 грудня 2014 року по 07 вересня 2015 року - 633,63 доларів США; 3% річних у зв`язку з несвоєчасною сплатою основного боргу з 28 травня 2015 року по 07 вересня 2015 року - 183,02 доларів США; 3% річних у зв`язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом - 33,12 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрексімбанк" судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 20 657,89 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що під час розгляду справи банк надавав суду першої інстанції виписки по рахункам за період з 04 вересня 2007 року по 17 вересня 2015 року, на які суд першої інстанції не звернув належної уваги, та з яких вбачається, що позичальник ОСОБА_1 щомісячно в один день через касу банку особисто здійснював погашення основного боргу та нарахованих процентів на відповідні рахунки у розмірах, передбачених кредитним договором з урахуванням змін відсоткової ставки, внесених додатковою угодою від 02 червня 2008 року, тобто визнавав умови вищезазначеної додаткової угоди, погоджувався з ними та їх виконував з 02 червня 2008 року до 2015 року, а поставив питання про визнання недійсною останньої лише, коли банк звернувся до суду у цій справі із вищезазначеним позовом про стягнення з нього заборгованості.
Тобто, банком було надано суду першої інстанції письмові докази на підтвердження укладення і виконання позичальником ОСОБА_1 вищезазначеної додаткової угоди сторін.
При цьому, ОСОБА_1 не міг не знати, що він сплачує кредит після 02 червня 2008 року саме з урахуванням збільшеної відсоткової ставки, оскільки нараховані банком йому щомісячні суми були більшими, ніж ті, що нараховувались до цього, а курс гривні по відношенню до долару США при цьому був незмінним або мав незначні коливання.
ОСОБА_1 , при цьому, не звертався до банку з 2008 року з приводу надання йому розрахунку щомісячних нарахувань банком за вищезазначеним кредитним договором, оскільки останній був для нього зрозумілим і він виконував свої зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором з урахуванням умов додаткової угоди від 02 червня 2008 року (з урахуванням підвищеної відсоткової ставки) свідомо до подачі позову банку у цій справі у 2015 році.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що банк в силу вимог статей 526, 530, 610-612, 629, 625, 1048 ЦК України мав право на стягнення з відповідача ОСОБА_1 всієї заборгованості за кредитним договором з урахуванням заяви банку про збільшення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту цим судом постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував висновок експертного дослідження від 18 вересня 2017 року з посиланням на те, що він був виготовлений на замовлення представника ОСОБА_1 . Разом з тим, не врахував, що вказаний висновок, як доказ не спростував позивач.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав враховувати при розрахунку заборгованості додаткову угоду від 02 червня 2008 року, але безпідставно не взяв до уваги висновок експерта.
Суд апеляційної інстанції послався, як на недопустимий доказ - на висновок експерта, який був зроблений за результатами почеркознавчої експертизи у іншій справі. Суд послався на ту обставину, що такий висновок було проведено в рамках іншого цивільного провадження. Разом з тим, такий висновок не відповідає положеннями процесуального права щодо оцінки доказів, їх належності і допустимості.
Відхилення апеляційним судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні, разом з тим, апеляційний суд не навів відповідної мотивації відхилення висновку експерта, як почеркознавчого дослідження, так й економічного дослідження.
Суду апеляційної інстанції було достеменно відомо про розгляд іншої справи цим же судом про визнання додаткової угоди недійсною, разом з тим, суд не відклав розгляд справи за клопотанням сторони відповідача та розглянув справу, не врахувавши висновок експерта, яким встановлено, що підпис в додатковій угоді зроблено не відповідачем, а іншою особою. Тобто суд апеляційної інстанції встановив та визнав обставини (факти), які є предметом іншої справи (про визнання додаткової угоди недійсною).
Апеляційний суд, допустив порушення норм процесуального права щодо оцінки доказів та не оцінив усіх доказів, на які посилався відповідач, у зв`язку із чим неправильно застосував норми матеріального права, а саме: статті 526, 530, 610-612, 629, 625, 1048 ЦК України.
У даному випадку обґрунтованими є висновки суду першої інстанції, який правильно застосував норми матеріального та норми процесуального права.
Також, відмовивши в задоволенні клопотання про відкладення слухання справи, апеляційний суд порушив право відповідача на користування правовою допомогою, що в свою чергу потягло за собою порушення принципу змагальності сторін, ненадання можливості відповідачу заявити клопотання про зупинення розгляду справи або відкладення слухання справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укрексімбанк", заперечує проти доводів відповідача та просить залишити прийняту у справі постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини, встановлені судами
05 вересня 2007 року між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії АК "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі, правонаступником якого є ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 48 000 доларів США.