Постанова
Іменем України
13 січня 2020 року
м. Київ
справа №671/1090/18
провадження № 61-1383св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
заявник - Волочиська міська об`єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради Хмельницької області,
заінтересована особа - Волочиська районна державна адміністрація Хмельницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 05 вересня 2018 року у складі судді Бабій О. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року у складі колегії суддів Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року Волочиська міська об`єднана територіальна громада
в особі Волочиської міської ради Хмельницької областізвернулась до суду з заявою, у якій просила визнати спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_1, що складається із земельної ділянки площею 3,03 в умовних кадастрових гектарах, земельна частка № НОМЕР_1, відумерлою та передати її у комунальну власність Волочиської міської ради Хмельницької області.
Заяву мотивовано тим, що після смерті ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, яка складається з земельної частки (пая) площею
3,03 га, в умовних кадастрових гектарах. Спадкоємців на земельну ділянку (пай), які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку немає, що є підставою для визнання спадщини відумерлою та передачу спадкового майна у комунальну власність територіальної громади.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 07 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 грудня 2018 року, у задоволенні заяви Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що відносини спадкування майна ОСОБА_1 виникли 12 грудня 2002 року, тобто до набрання чинності ЦК України, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК Української РСР 1963 року, яким не передбачено порядку визнання спадщини відумерлою.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що спадкове майно належить державі в силу закону з моменту відкриття спадщини (пункт 5 частини першої статті 555 ЦК Української РСР 1963 року).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Волочиська міська об`єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити заяву у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що правила статті 1277 ЦК України про відумерле майно мають застосовуватися до спірних правовідносин в указаній справі. Строки застосування правил, зазначені вказаною статтею, судами визначені неправильно.
Відповідно до норм Цивільного кодексу УРСР 1963 року, положення якого діяли на момент відкриття спадщини, встановлено перелік випадків переходу спадкового майна за правом спадкоємства до держави, згідно статті 555 ЦК УРСР 1963 року, спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом.
ОСОБА_1 після своєї смерті заповіт не залишив і спадкоємці жодної черги спадщину не приймали.
Спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) в порядку, передбаченому статтею 555 ЦК УРСР 1963 року, до держави не перейшла, тому для захисту інтересів держави подана територіальною громадою заява має бути задоволена з огляду положення абз. 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції з 1 січня 2004 року, якою визначено, що правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була ніким прийнята із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, тому це є пряме посилання на застосування судом до даних правовідносин положень статті 1277 цього Кодексу.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом.