Постанова
Іменем України
13 січня 2020 року
м. Київ
справа № 227/2572/19
провадження № 61-20488св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державне бюро розслідувань України в особі територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську Донецької області, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 серпня
2019 року у складі судді Хандуріна В. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Азевича В. Б., Новікової Г. В.
Короткий зміст позовних вимог
30 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного бюро розслідувань України в особі територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську Донецької області, Державної казначейської служби України, про стягнення 1 млрд. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої неправомірною діяльністю посадової (службової) особи Державного бюро розслідувань України та 434, 46 грн на відшкодування матеріальних збитків у вигляді компенсації витрат, пов`язаних з викликом на допит в рамках відкритого кримінального провадження.
В обґрунтування свого позову зазначив, що ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 17 січня 2019 року задоволено його скаргу та скасовано незаконну постанову слідчого першого слідчого відділу Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) Олійника С. В. від 08 січня 2019 року про відмову у визнанні
ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні
№ 12018050510002144 від 07 жовтня 2018 року. Також слідчим відмовлено у відшкодуванні витрат, пов`язаних із викликом до органу досудового розслідування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області
від 23 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1
до Державного бюро розслідувань України в особі територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську Донецької області, Державної казначейської служби України про стягнення 1 млрд грн
у рахунок відшкодування моральної шкоди та 434, 46 грн матеріальних збитків.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних доказів, які б свідчили про протиправність дій посадової особи, які призвели до завдання позивачу моральної шкоди. Також суд першої інстанції встановив, що позивач не довів понесення ним витрат, пов`язаних із викликом до органу досудового розслідування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області
від 23 серпня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на підтвердження того, що внаслідок протиправної діяльності посадової особи ДБР, яка встановлена судовим рішенням, ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, належних та допустимих доказів позивачем не надано. Положення Цивільного кодексу України судом першої інстанції застосовано правильно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 серпня 2019 року
та постанову Донецького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року
і ухвалити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи. Заявник вважає, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився
і суд апеляційної інстанції, проігнорував той факт, що позивач, заявляючи вимогу про компенсацію моральної шкоди, посилався
на незаконні дії відповідача, які полягають у винесенні незаконної постанови про відмову у визнанні позивача потерпілим у кримінальному провадженні, а незаконність цих дій встановлена судовим рішенням.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
05 грудня 2019 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 17 січня 2019 року у справі № 234/422/19 скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12018050510002144 від 07 жовтня 2018 року, задоволено. Скасовано постанову слідчого Першого слідчого відділу територіального управління ДБР у місті Краматорську Донецької області Олійника С. В. від 08 січня 2019 року про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 12018050510002144 від 07 жовтня 2018 року.
ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог посилався на протиправність дій слідчого територіального управління ДБР у місті Краматорську Донецької області Олійника С. В. при винесенні постанови про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 12018050510002144 від 07 жовтня 2018 року, вказував, що цими протиправними діями йому нанесена моральна шкода, що полягає у марнуванні особистого часу, докладанні додаткових зусиль для організації свого життя, приниженні честі і гідності.
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.