Постанова
Іменем України
09 січня 2020 року
м. Київ
справа № 200/7369/15-ц
провадження № 61-13627св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року в складі судді Женеску Е. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 30 травня 2007 року між сторонами у справі укладений кредитний договір № DNP0G200000021, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 9 980,00 дол. США терміном до 30 травня 2037 року, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки та в порядку, встановлені кредитним договором.
Відповідно до договору погашення заборгованості здійснюється в такому порядку: щомісяця у період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно з кредитним договором. У випадку порушення зобов`язань за кредитним договором відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної у строк заборгованості за кредитом.
Позивач зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами.
У зв`язку з наведеним відповідач станом на 23 березня 2015 року має заборгованість у розмірі 27 518,59 дол. США, яка складається із: 7 621,56 дол. США - заборгованість за кредитом; 5 641,97 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 437,12 дол. США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 11 497,24 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; а також штрафи відповідно до договору: 10,80 дол. США - штраф (фіксована частина); 1 309,89 дол. США - штраф (процентна складова).
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 518,59 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 23 березня 2015 року складає 636 779,94 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2015 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 636 779,94 грн.
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2015 року.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2016 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Скасовано заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2015 року, а справу призначено до судового розгляду.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 30 травня 2007 року № DNP0G200000021 у розмірі 17 255,71 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України на день ухвалення рішення становить 448 475,90 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що повне погашення заборгованості мало відбутися не пізніше 30 травня 2037 року, банк звернувся до суду з позовом 08 квітня 2015 року, тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість в межах трирічного строку до моменту подачі позовної заяви, а саме з 08 квітня 2012 року по 08 квітня 2015 року, що включає в себе заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 621,56 дол. США, за відсотками 2 756,93 дол. США, за комісією в сумі 698,60 дол. США та пеню в розмірі 6 187,62 дол. США (в межах річного строку з 08 квітня 2014 року по 08 квітня 2015 року).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу), оскільки встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а насамперед для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що встановивши факт спливу строків позовної давності щодо позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом та пені за період до 08 квітня 2012 року, суди безпідставно не застосували строк позовної давності до вимоги про стягнення тіла кредиту в зазначений період.
При цьому судами не взято до уваги, що оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорів строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу, а відтак, перебіг строку позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання відповідачем обов`язку з внесенням чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
Крім того, суди не надали оцінки тому факту, що укладаючи кредитний договір, сторони визначили особливий порядок звернення кредитодавця з достроковими вимогами про сплату всієї суми кредиту, а саме при умові надання належних доказів отримання ним відповідної письмової вимоги про дострокове погашення всієї суми кредиту та після спливу 60 днів з моменту такого звернення.
Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази не тільки направлення, але й існування будь-якого повідомлення або вимоги про дострокове виконання договірних зобов`язань та відповідного терміну, зі спливом якого строк виконання всього обсягу зобов`язанням за кредитним договором міг вважатися таким, що настав. Крім того, не передбачена можливість здійснення розрахунку пені в іноземній валюті.
Надходження справи до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу
У серпні 2019 року представник АТ КБ "ПриватБанк" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу відхилити, судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Виклад фактичних обставин справи
Судом установлено, що 30 травня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № DNP0G200000021, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії розмірі 9 980,00 дол. США, строком до 30 травня 2037 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з пунктом 3.11 даного договору, та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з пунктом 6.2 даного договору. Періодом сплати вважати період із 23 по 30 число кожного місяця.
Погашення заборгованості за цим договором здійснюється у такому порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 123,90 дол. США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотках, винагороди, комісії.
Відповідно до пункту 7.2 вказаного договору для виконання договору банк відкриває позичальникові рахунок 29098050236461 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості за кредитними угодами № DNP0G100000021 від 30 травня 2007 року (далі - основний кредит) та № DNP0G200000021 від 30 травня 2007 року (далі - кредит на початковий внесок). При цьому кошти розподіляються таким чином: 1) погашення заборгованості за кредитом на початковий внесок (за виключенням суми, спрямованої на дострокове погашення кредиту); 2) погашення заборгованості за основним кредитом (за виключенням суми, спрямованої на дострокове погашення кредиту); 3) за наявності поточних зобов`язань за кредитом на початковий внесок - дострокове погашення кредиту на початковий внесок у межах суми заборгованості; 4) за відсутності поточних зобов`язань за кредитом на початковий внесок - дострокове погашення основного кредиту у межах суми заборгованості.
Пунктом 7.4 договору передбачено, що згідно зі статтею 212 ЦК України при порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту, передбачених п.п.1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,46% на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.
У матеріалах справи також наявний інший кредитний договір від 30 травня 2007 року № DNP0G100000021, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 . Згідно із вказаним договором (розділ 7. Особливі умови) позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії розмірі 53 720,00 дол. США, терміном до 30 травня 2037 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з пунктом 3.11 даного договору, та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно пункту 6.2 даного договору. Періодом сплати вважати період із 23 по 30 число кожного місяця.
Нормативно-правове обґрунтування
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та пенею.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). За частиною першою статті 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.