Постанова
Іменем України
09 січня 2020 року
м. Київ
справа № 520/2051/18-ц
провадження № 61-13993св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач -публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2018 року у складі судді Салтана Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 26 червня 2019 року у складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), про розірвання кредитного договору.
Позовна заява обґрунтована тим, що 09 жовтня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 853-11ДОУ1Н, відповідно до умов якого останній отримав 132 730 швейцарських франків строком до 09 жовтня 2027 року зі сплатою 7,99 % річних.
Вказували, що згідно заяви на отримання готівки від 11 жовтня 2006 року він отримав 516 577 грн 99 коп. для задоволення споживчих потреб, а саме на придбання квартири АДРЕСА_1 . Жодного документа, який би свідчив, що він отримав саме 132 730 швейцарських франків немає. Крім того, заяву від 09 жовтня 2006 року № 1 на здійснення потрійної валютної операції він не підписував та своєї згоди на це не надавав банку.
На забезпечення виконання зобовʼязань за вказаним кредитним договором між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 09 жовтня 2009 року.
Позивачі зазначали, що банк порушив умови кредитного договору та в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку за користування кредитними коштами з 7,99 % до 12,30 %, про що вони не були повідомлені ні в усній, ні в письмовій формі, що є безумовним порушенням умов кредитного договору та Закону України "Про захист прав споживачів".
Також позивачі зазначали, що станом на 11 червня 2011 року ними було погашено 35 023,65 швейцарських франків. Платежі були припиненні у зв`язку з форс-мажорними обставинами, які значно вплинули на підприємницьку діяльність позивачів, їх фінансовий та соціальний стан, а саме світова фінансова криза, яка з червня 2007 року діяла на Україні.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 червня 2011 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" стягнуто борг у сумі 1 184 023 грн 19 коп. Зазначене рішення примусово не виконано у зв`язку з укладанням 08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" угоди про відступлення прав вимоги за кредитом, яку позивачі вважають такою, що суперечить діючому законодавству. Крім того, новий кредитор - ПАТ "Дельта Банк" у травні 2014 року звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, у задоволені якого було відмовлено.
Враховуючи вищевикладенеОСОБА_1 , ОСОБА_2 вважали, що кредитний договір від 09 жовтня 2006 року укладено з порушенням вимог Закону України "Про захист прав споживачів", а тому підлягає розірванню.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 26 червня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовано тим, що банком належним чином виконано умови кредитного договору та надано грошові кошти позичальнику, а обставини, на які посилаються позивачі, як на підставу для розірвання кредитного договору, а саме зменшення прибутків та відсутність можливості сплачувати суми, передбачені договором, не є обставинами, які можна віднести до форс-мажорних, криза та інші зовнішньоекономічні фактори є явищем, яке не відноситься до обставин непереборної сили, що позбавляють їх можливості виконувати умови укладеного договору. Також вказано, що відступлення прав вимоги за кредитним договором не є підставою для розірвання кредитного договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 31 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримав саме 132 730 швейцарських франків, оскільки останній отримав кредитні кошти у національній валюті у розмірі 516 577 грн 99 коп. Крім того, заяву від 09 жовтня 2006 року № 1 на здійснення потрійної валютної операції ОСОБА_1 не підписував, у вказаній заяві стоїть не його підпис.
Також посилається на те, що вона, як поручитель, підписуючи договір поруки давала згоду на забезпечення нею виконання позичальником умов кредитного договору у розмірі 516 577 грн 99 коп.
Зазначає, що внесення платежів за кредитним договором було припинено у зв`язку із світовою фінансовою кризою, тобто форс-мажорними обставинами, які вплинули на підприємницьку діяльність.
Крім того, у порушення умов договору та Закону України "Про захист прав споживачів" банком в односторонньому порядку було збільшено відсоткову ставку за кредитним договором з 7,99 % до 12,30 %, про що вони не були сповіщені ні в усній, ні в письмовій формі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПАТ "УкрСиббанк", у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 жовтня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 853-11ДОУ1Н, за умовами якого банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 132 730 швейцарських франків з розрахунку 7,99 % річних на строк до 09 жовтня 2027 року.
З метою забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 853-11 від 09 жовтня 2006 року, за яким ОСОБА_2 зобов`язалась відповідати за виконання зобов`язань з цим кредитним договором.
Також, з метою забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 11 жовтня 2006 року, відповідно до умов якого відповідач передав кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка є власністю іпотекодавця.
08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за умовами якого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги, що виникло з вказаного кредитного договору та договору іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.