Постанова
Іменем України
10 січня 2020 року
м. Київ
справа № 2-4461/2010
провадження № 61-12769св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "СВМП "Путна",
представник позивача - Шайко Сергій Валерійович,
відповідачі: ОСОБА_1, комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна",
особа, яка подала апеляційну скаргу,- Київська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СВМП "Путна" на постанову Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого
2018 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Головачова Я. В.,
Вербової І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "СВМП "Путна" (далі - ТОВ "СВМП "Путна") звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_1 , комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" (далі - КП "КМБТІ") про визнання права власності та зобов`язання зареєструвати право власності на об`єкти нерухомості.
Позовна заява мотивована тим, що 30 січня 2010 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір будівельного підряду, за умовами якого останній зобов`язався за кошти товариства у строк до 30 червня 2010 року виконати ремонтно-будівельні роботи та часткову реконструкцію нежитлової будівлі літ. "А" загальною площею 400 кв. м, що знаходиться по
АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення - магазину загальною площею 174 кв. м по АДРЕСА_2 . Кінцевим строком розрахунку за виконані роботи було визначено 30 серпня 2011 року. Згідно пункту 1.9 вказаного договору власником об`єкту до його здачі визначено ОСОБА_1
30 червня 2010 року сторони підписали акт про часткове виконання будівельних робіт. Проте, листом від 10 липня 2010 року ОСОБА_2 повідомив товариство про те, що розрахунок з ним повинен бути здійснений
до 30 червня 2010 року та у зв`язку з порушенням умов вказаного договору у нього виникло право власності на спірні нежитлові приміщення.
Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ "СВМП "Путна" просило суд визнати за ним право власності, як на окремі об`єкти нерухомого майна, на нежитлові приміщення по
АДРЕСА_3 та зобов`язати КП "КМБТІ" здійснити державну реєстрацію права власності за товариством на зазначене майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 грудня 2010 року позовні вимоги ТОВ "СВМП "Путна" задоволено частково. Визнано право власності за ТОВ "СВМП "Путна" на нерухоме майно: нежитлову будівлю магазину загальною площею 174 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, як на окремий об`єкт нерухомого майна. Зобов`язано
КП "КМБТІ" зареєструвати за ТОВ "СВМП "Путна" право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю магазину загальною площею 174 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у судовому засідання не знайшов підтвердження той факт, що на підставі договору будівельного підряду № 5 від 30 січня 2010 року позивач набув право власності на нежитлову будівлю літ. "А" загальною площею 400 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки вказаний договір у цій частині не був виконаний.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "СВМП "Путна" в частині визнання права власності на нежитлові приміщення, розташовані по
АДРЕСА_2 суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті
876 ЦК власником об`єкта будівництва є замовник і право власності на зазначений об`єкт нерухомості виникло у товариства на підставі акта приймання-передачі від 30 червня 2010 року, а тому суд вважав, відповідно до статті 331 ЦК України, нежитлове приміщення є новоствореним об`єктом і особа, яка її виготовила (створила) зі своїх матеріалів та на підставі договору, є власником цієї речі з моменту завершення будівництва (створення майна).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2018 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 грудня 2010 року в частині задоволення позову ТОВ "СВМП "Путна" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову ТОВ "СВМП "Путна" у задоволені позову. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ТОВ "СВМП "Путна" про визнання права власності на нежитлове приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_1 залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності у м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради. Як встановлено, Київська міська рада як єдиний розпорядник земель комунальної власності м. Києва
будь-яких рішень щодо передачі вищезазначеної земельної ділянки у власність чи у користування фізичним та юридичним особам не приймала.
На порушення норм процесуального права судом першої інстанції не було з`ясовано обставини щодо набуття права власності чи права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, на якій відповідно до договору будівельного підряду № 5 від 30 січня 2010 року здійснювалось будівництво нерухомого майна та правомірності проведення будівельних робіт на земельній ділянці та не залучено до участі в справі Київську міську раду як єдиного розпорядника земель комунальної власності у місті Києві.
Крім того, судом першої інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 27 травня 2015 року у справі
№ 6-159цс15,відповідно до якої визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. На вимогу закону позивачем не надано, а судом першої інстанції не добуто доказів введення об`єктів нерухомого майна - нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 у встановленому порядку в експлуатацію і набуття цим майном статусу об`єкта нерухомого майна як об`єкта цивільного права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду,
ТОВ "СВМП "Путна",посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що застосування судом першої інстанції статті 376 ЦК України до спірних правовідносин є невірним, оскільки право власності було визнано не за новоствореним об`єктом нерухомого майна, а за реконструйованим. Цьому рішенню передувало рішення Київської міської ради від 12 квітня 1990 року № 357 та розпорядження представника президента Харківської районної адміністрації м. Києва про введення в експлуатацію об`єктів житлового, цивільного та комунального призначення від 30 вересня 1992 року № 359 з додатком. Тобто вказані будівлі були введені в експлуатацію та передано на баланс товариства органами місцевого самоврядування ще задовго до прийняття рішення судом першої інстанції у цій справі. Суд лише підтвердив право власності на цей же об`єкт, який перебував у процесі реконструкції. Такий спосіб захисту було обрано тому, що підрядник не визнавав та оспорював право власності на вказаний об`єкт.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 січня 2010 року між ТОВ "СВМП "Путна" як замовником та
ОСОБА_1 як підрядником було укладено договір будівельного підряду № 5.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.4. договору будівельного підряду № 5 від 30 січня 2010 року у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язався виконати ремонтно-будівельні роботи та часткову реконструкцію нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 400 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та нерухомого майна: нежитлова будівля магазину, загальною площею 174 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язався передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об`єкти та оплатити роботи.
Згідно із пунктом 1.9. вказаного договору від 30 січня 2010 року власником об`єктів до його здачі замовнику є підрядник. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об`єктів до його прийняття замовником несе підрядник.
За змістом пункту 2.3. вказаного договору визначено кінцевий строк оплати замовником підряднику виконаних робіт не пізніше 30 серпня 2011 року.
Відповідно до додатку № 1 від 30 січня 2010 року до договору будівельного підряду № 5 від 30 січня 2010 року сторони дійшли згоди затвердити склад та зміст проектно-кошторисної документації ремонтно-будівельних робіт та часткової реконструкції нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею
400 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та нерухомого майна: нежитлова будівля магазину, загальною площею
174 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у наступному вигляді: нежитлова будівля літ. "А", загальною площею 400 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 1 шт., вартість
50 000 грн.; нерухоме майно: торгівельний комплекс зі стоянкою для автомобілів, загальною площею 174 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_4 шт ., вартість 150 000 грн.
Згідно із актом виконаних робіт від 30 червня 2010 року, складеним між
ТОВ "СВМП "Путна" та ОСОБА_1 сторони дійшли згоди, що хоча підрядник і не в повному обсязі виконав умови договору будівельного підряду № 5 від 30 січня 2010 року, оскільки вартість будівельних матеріалів непомірно зросла і подальше проведення ремонтно-будівельних робіт та часткової реконструкції нежитлової будівлі літ. "А", загальною площею 400 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є економічно недоцільним, то сторони не вважають себе більше зв`язаними умовами відповідного договору і вважається, що підрядник належним чином виконав ремонтно-будівельні роботи та часткову реконструкцію нерухомого майна: нежитлова будівля магазину, загальною площею 174 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Замовник цим стверджує, що прийняв виконані роботи і претензій щодо кількості та якості робіт не має.