Постанова
Іменем України
10 січня 2020 року
м. Київ
справа № 484/2198/15-ц
провадження № 61-40657св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство "Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, у складі судді Мельничук О. В., від 13 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області, у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В., від 31 травня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство "Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі - ДП "Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"), про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та зобов`язання привести у відповідність межі земельної ділянки.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона є власником двох житлових будинків з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, згідно договорів купівлі-продажу вказаних будинків від 16 вересня 1981 року та від 21 грудня 2012 року відповідно. Також на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку вона є власником земельної ділянки по АДРЕСА_2, розміром 0,0480 га, а земельною ділянкою по АДРЕСА_3, площею 0,0390 га, вона користується на підставі договору оренди землі.
Поряд з її домоволодіннями по АДРЕСА_4 знаходиться домоволодіння ОСОБА_2, яке належить йому на праві власності. Відповідач також є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування вказаного будинку площею 0,0468 га, яка межує з її домоволодіннями, а саме з домоволодінням, яке знаходиться по АДРЕСА_5, а з домоволодінням, яке знаходиться по АДРЕСА_3 на відстані 17,69 м. Майже по всій відстані ОСОБА_2 самовільно встановив шиферний паркан з навісом, який виступає на сусідні земельні ділянки. При цьому він знищив один межовий знак, який був встановлений в куті між трьома домоволодіннями.
Також зазначала, що за її зверненням 21 травня 2014 року комісією Первомайської міської ради Миколаївської області було здійснено заміри земельних ділянок АДРЕСА_3 та встановлено, що існує порушення межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 внаслідок зведення відповідачем паркану.
Крім того, у 2014 році на виконання ухвали суду начальником КП "Госпрозрахункове земельно-кадастрове бюро" було надано висновок, згідно якого конфігурація земельної ділянки по АДРЕСА_4 накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,0015 га та на земельну ділянку по АДРЕСА_3 площею 0,0017 га, на підставі чого можна зробити висновок, що під час оформлення земельної ділянки АДРЕСА_3 ДП "Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було допущено технічну помилку, а саме: конфігурація земельної ділянки, яка вказана в технічній документації, не відповідає фактичній конфігурації.
Позивач вважає, що при виготовленні технічної документації, яка стала підставою для виготовлення та видачі відповідачу державного акту на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_4, було допущено помилку. Висновком експерта було підтверджено порушення меж її земельних ділянок з боку відповідача.
Із урахуванням зазначеного, позивач просила задовольнити її позовні вимоги, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 789717 від 18 лютого 2010 року, виданий ОСОБА_2 та яким посвідчується його право власності на земельну ділянку площею 0,0468 га по АДРЕСА_4 . Зобов`язати відповідача привести у відповідність межі належної йому на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_4 шляхом перенесення частини огорожі (паркану) та тимчасових споруд в бік належного йому будинку, виходячи з меж по технічній документації земельних ділянок № АДРЕСА_6, які належать позивачу, та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 привести у відповідність межі належної йому на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_4 шляхом перенесення частини огорожі (паркану) та тимчасових споруд у бік належного йому будинку, виходячи з меж по технічній документації земельних ділянок № АДРЕСА_6 , які належать ОСОБА_1 . У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 789717, виданого ОСОБА_2 18 лютого 2010 року, яким посвідчується право власності на земельну ділянку площею 0,0468 га по АДРЕСА_4, відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги в частині порушення відповідачем меж земельних ділянок, які належать позивачу, є доведеними належними та достатніми доказами, наданими ОСОБА_4, а тому підлягають до задоволення. Вимога про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку визнана недоведеною, оскільки відсутні відомості про накладення суміжних земельних ділянок.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 31 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, залишено без задоволення, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Позивач довела факт порушення відповідачем її права на користування належною їй земельною ділянкою, оскільки встановлений відповідачем паркан та тимчасові споруди частково знаходяться на земельній ділянці, належній позивачу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 ,просить скасувати рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 31 травня 2018 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами надана суперечлива оцінка наявним у справі доказам, частина доказів залишена поза увагою, зокрема надані стороною відповідача плани земельних ділянок з історіями переходів права власності на спірні житлові будинки з правовстановлюючими документами від першого власника до останнього по всім земельним ділянкам, де зазначено розміри та конфігурація земельних ділянок при їх виділенні для будівництва першому власнику, які були видані Первомайським міжміським бюро технічної інвентаризації, що містяться у справі. Експертом під час проведення експертизи не було враховано порядок користування земельними ділянками, який існував до набуття сторонами у справі у власність належних їм житлових будинків та спірних земельних ділянок. Висновок експерта № 80 від 10 лютого 2017 року підлягає критичній оцінці, оскільки складений з порушенням порядку його складання та суперечить інших доказам.
Судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому не підлягають касаційному перегляду Верховним Судом відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
21 вересня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржені судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими на підставі належним чином оцінених доказів, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_5 є власником житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16 вересня 1981 року, а на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого 02 березня 2005 року, вона також є власником земельної ділянки площею 0,0480 га по АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 7, 10).
ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 21 грудня 2012 року є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_3, який розташований на земельній ділянці площею 0,0390 га, кадастровий номер 4810400000:02:023:0009, переданій ОСОБА_1 у користування на умовах оренди для будівництва та обслуговування зазначеного жилого будинку (т. 1, а. с. 12).
ОСОБА_2 є суміжним землекористувачем та власником житлового будинку з відповідними господарчими та побутовими спорудами по АДРЕСА_4 на підставі договору дарування від 20 серпня 1991 року, а також є власником земельної ділянки площею 0,0468 га, розташованої за цією ж адресою, кадастровий номер 4810400000:02:023:0006, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 789717 від 18 лютого 2010 року (т. 1, а. с. 18, 60-61).
21 квітня 2014 року за зверненням позивача комісією виконкому Первомайської міської ради Миколаївської області при виїзді на місце у присутності ОСОБА_1 здійснено проміри земельних ділянок по АДРЕСА_7 та встановлено порушення межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 розміром 0, 15 метра (т. 1, а. с. 14).
04 грудня 2014 року за вих. № 206 КП "Госпрозрахункове земельно-кадастрове бюро" на виконання ухвали Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 жовтня 2014 року у справі № 484/3622/14-ц надало відповідь та схему до неї, згідно якої земельна ділянка по АДРЕСА_4 накладається на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,0015 га та на ділянку по АДРЕСА_3 площею 0,0017 га, з чого можна зробити висновок, що під час оформлення документації щодо земельної ділянки по АДРЕСА_4 ДП "Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було допущено технічну помилку, а саме: конфігурація земельної ділянки (її внутрішні кути) не відповідають фактичній конфігурації земельної ділянки. А тому, керуючись Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, встановити межі спірних земельних ділянок є неможливим, оскільки межові знаки неможливо встановити у спірних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, оскільки згідно конфігурації земельної ділянки по АДРЕСА_4 є розбіжності з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с.19-20, 85).