ПОСТАНОВА
Іменем України
13 січня 2020 року
Київ
справа №823/411/17
адміністративне провадження №К/9901/17667/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 823/411/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Гаврилюка В.О.,
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ НП в Черкаській області), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26 лютого 2017 року № 446 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Черкаського ВП ГУ НП" про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення;
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16 лютого 2017 року № 68 о/с про його звільнення з 16 лютого 2017 року з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту);
- поновити його на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу виходячи з розміру 636 грн 72 коп за кожен день вимушеного прогулу до моменту винесення судового рішення про його поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16 лютого 2017 року № 446 та № 68 о/с є такими, що порушують його конституційне право на працю, а тому підлягають скасуванню.
Вказував, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не повідомив його про проведення службового розслідування, не викликав його на таке розслідування, не відібрав у нього пояснення стосовно подій, які відбулися 28 січня 2017 року. А наказ про звільнення зі служби відповідачем винесено під час його тимчасової непрацездатності.
У наказі Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16 лютого 2017 року № 446 зазначено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (керування транспортним засобом без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) та частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння). Однак така інформація не відповідає дійсності.
Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач, як учасник бойових дій, звільнений від обов`язку страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України. Крім того, станом на час проведення службового розслідування та винесення оскаржуваних наказів не існувало будь-якого судового рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративну відповідальність.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 68 о/с від 16 лютого 2017 року про звільнення позивача з 16 лютого 2017 року з посади оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту).
Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області з 17 лютого 2017 року.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 11 4921 (сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн 80 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що наказ від 16 лютого № 446 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області винесений на підставі та у порядку, визначеному законодавством, тому підстави для визнання незаконним та скасування цього наказу відсутні.
В той же час, наказ від 16 лютого 2017 року № 68 о/с про звільнення позивача зі служби винесений Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області під час тимчасової непрацездатності позивача, яка підтверджується довідкою, форма якої затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 березня 2016 року № 201.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року виправлено допущену в постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі № 823/411/17 описку, зазначивши в її резолютивній частині замість словосполучень та цифр середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 114 921 (сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн 80 коп словосполучення та цифри середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 57 460 (п`ятдесят сім тисяч чотириста шістдесят) грн 20 коп та замість словосполучень та цифр постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 24 626 (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять шість) грн 10 коп допустити до негайного виконання словосполучення та цифри постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 12 723 (дванадцять тисяч сімсот двадцять три) грн 33 коп допустити до негайного виконання.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
У лютому 2018 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якій відповідач просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги, Головне управління Національної поліції в Черкаській області вказало на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.
Судами першої та апеляційної інстанції зроблені висновки про правомірність наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16 лютого 2017 року № 446 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Відтак виходячи з фактичних обставин справи та скоєного проступку суди дійшли висновку, що позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 08 жовтня 2013 року з аналогічного питання зробив висновок про те, що на осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади видається з дотриманням строків, передбачених статтею 16 Дисциплінарного статуту, у тому числі й до осіб, які тимчасово непрацездатні та перебувають у відпустці.
Крім того, позивач не повідомив про перебування на лікарняному ані безпосереднього керівника, ані працівників УКЗ ГУ НП в Черкаській області, оригінал листка непрацездатності позивач до Головного управління Національної поліції в Черкаській області не надавав, а подав його безпосередньо до суду.
Відповідно до положень пункту 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін. Отже, до компетенції суду віднесено можливість виходу за межі позовних вимог, а тому суд міг змінити дату звільнення позивача зі служби.
Посилання судами першої та апеляційної інстанції на положення статті 235 Кодексу законів про працю України та постанову Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 є помилковими, оскільки спірні правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 та наказом Міністерства внутрішніх справ від 06 квітня 2016 року № 260.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
07 лютого 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білоус О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 529/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Білоуса О.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 11 січня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження на наявними в матеріалах справи матеріалами відповідно до вимог частини 1 статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
Від позивача надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якій він просить касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року - без змін.
Позивач зазначив, що ці рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними, проголошеними з дотриманням всіх вимог матеріального та процесуального права.
Установлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 19 грудня 2006 року.
З 07 листопада 2015 року на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с, проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого відділення поліції в річковому порту м. Черкаси Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області.
З 08 грудня 2016 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області.
28 січня 2017 року інспектором УПП у м. Черкаси Скребнєвою Ю.С. винесено постанову про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 093552 (за чатсиною 1 статті 126 КУпАП).
Цього ж дня, 28 січня 2017 року інспектором роти № 2 батальйону УПП в м. Черкаси Скребнєвою Ю.С. стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР №146221 (за частиною 1 статті 130 КУпАП).
Наказом ГУ НП в Черкаській області від 30 січня 2017 року № 262 призначено службове розслідування за фактом скоєння оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, капітаном поліції ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.
Під час проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 28 січня 2017 року, перебуваючи у черговій відпустці за 2016 рік, у цивільному одязі керував автомобілем ВАЗ 2121, р.н. НОМЕР_1 .
Цього ж дня о 18 год 10 хв ОСОБА_1 був зупинений працівниками Управлінням патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, які під час перевірки документів на право керування вказаним транспортним засобом встановили відсутність у нього полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Також було встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, порушення мови).
Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку ОСОБА_1 ухилився, про що лікарем КУ "Черкаський обласний наркологічний диспансер" зроблено відповідний висновок № 89 (а.с. 40 на звороті).
О 19 год 40 хв працівниками Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відносно ОСОБА_1 за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, складено протокол серії БР № 146221 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 41 на звороті), який направлено для розгляду до Придніпровського районного суду міста Черкаси. Інформація про результати розгляду цього протоколу в матеріалах справи відсутня.
Разом з тим ОСОБА_1 поскаржився на стан здоров`я, у зв`язку з чим працівниками Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України доставили його до КЗ "Третя Черкаська міська лікарня швидкої допомоги". За результатами огляду ОСОБА_1 складено довідку від 28 січня 2017 року, в якій встановлено діагноз: гостра алкогольна інтоксикація. Гіпертонічний криз (а.с. 46 на звороті). Від госпіталізації ОСОБА_1 відмовився.
Крім того, цього ж дня 28 січня 2017 року працівниками Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за порушенням вимог пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, складено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністратвиного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн (а.с. 41). Зазначений штраф ОСОБА_1 сплатив у добровільному порядку.
Під час проведення службового розслідування були опитані інспектори Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтвердили вище викладені обставини (а.с. 43, 44).
Під час службового розслідування ОСОБА_1 від будь-яких письмових пояснень відмовився, посилаючись на статтю 63 Конституції України у зв`язку зі станом здоров`я (а.с. 45).
ОСОБА_1 , з метою уникнення дисциплінарної відповідальності, не повідомив керівництво Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області про зазначені вище обставини.
За результатами службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 28 січня 2017 року вчинив проступок, несумісний з подальшим проходженням служби та який є порушенням вимог статті 1,7 Дисциплінарного статуту, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги і Правил поведінки працівника апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належить до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС України від 28 квітня 2016 року № 326.
16 лютого 2017 року старшим інспектором відділу ІОС УКЗ ГУ НП в Черкаській області майором поліції Макаренком А.О. підготовлено висновок службового розслідування за фактом скоєння адміністративних правопорушень оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, капітаном поліції ОСОБА_1.
Наказом ГУ НП в Черкаській області від 16 лютого 2017 року № 446 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.
На підставі наказу ГУ НП в Черкаській області від 16 лютого 2017 року № 446 та подання Черкаського відділу поліції відповідачем видано наказ від 16 лютого 2017 року № 68 о/с, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення з 16 лютого 2017 року.
Не погодившись з наказами ГУ НП в Черкаській області від 16 лютого 2017 року № 446 та № 68 о/с, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Позиція Верховного Суду
Ревалентні джерела права й акти їх застосування
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені у Законі України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частини 2 статті 77 Закону № 580-VIII).
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV затверджено Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, який визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень (далі - Дисциплінарний статут в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.