Окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду
Антонюк Н. О., Князєва В. С., Рогач Л. І.
Справа № 9901/572/18
Провадження № 11-932заі18
3 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасувала рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 липня 2018 року та ухвалила нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнила частково - визнала протиправним та скасувала рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 17 квітня 2018 року № 353/ко-18 щодо визнання судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді. У задоволенні решти позовних вимог відмовила.
Не погоджуємося з таким рішенням більшості суддів в частині скасування рішення ВККС від 17 квітня 2018 року № 353/ко-18 щодо визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді судді, виходячи з таких міркувань.
Мотиви, з яких виходила Велика Палата Верховного Суду
Скасовуючи за результатами апеляційного перегляду цієї справи оскаржуване рішення ВККС, Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованими доводи позивача з приводу того, що кваліфікаційне оцінювання щодо нього провів склад членів ВККС, який не мав права його проводити, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів» є підставою для скасування рішення Комісії, ухваленого за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
Такий висновок зроблено в контексті обставин, які, на думку позивача та більшості суддів Великої Палати Верховного Суду, свідчать про упередженість членів ВККС у відношенні ОСОБА_1 під час проведення з ним співбесіди.
Встановлені у справі обставини
Із оскаржуваного рішення ВККС вбачається, що ОСОБА_1 склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 78,75 балів. За результатами практичного завдання ОСОБА_1 . набрав 81 бал. Загальна сума балів за результатами першого етапу («Іспит») становила 159,75 бали.
Рішенням ВККС від 16 березня 2018 року №5/зп-18 суддю ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання. 17 квітня 2018 року було проведено співбесіду із позивачем, під час якого обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли в результаті дослідження досьє кандидата.
Громадська рада доброчесності (далі - ГРД) подала до Комісії висновок про невідповідність позивача критеріям доброчесності та професійної етики. Але оскільки цей висновок не підписаний всіма членами ГРД, які брали участь в його ухваленні, то на підставі пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням ВККС від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі - Регламент) він не був прийнятий Комісією до розгляду.
За критерієм компетентності (професійної та соціальної) позивач набрав 394,75 бали, за критерієм професійної етики - 121 бал, за критерієм доброчесності - 140 балів.
За результатами кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 набрав 655,75 бали, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Із цих підстав суддю Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 визнано таким, що не відповідає займаній посаді.
В основу наведених позивачем мотивів щодо незаконності цього рішення Комісії покладено те, що кваліфікаційне оцінювання стосовно нього було проведено складом членів ВККС, який не мав повноважень його проводити з огляду на їх упереджене ставлення до ОСОБА_1 .
Це дістало вияв, по-перше, у тому, що, як з`ясував позивач з відеозапису співбесіди, після його запрошення до зали, однак до того, як він увійшов, хтось із членів Комісії у ході спілкування з іншими її членами назвав прізвище позивача, а надалі хтось сказав слово «…розстріляти…», що, на переконання позивача, стосувалося саме нього. Позивач вважає, що це є свідченням упередженості зі сторони членів ВВКС щодо нього, спірне рішення було прийнято до початку співбесіди, а сама співбесіда була простою формальністю. По-друге, доказом небезсторонності ВККС є те, що вона досліджувала відомості щодо позивача, викладені у висновку ГРД, який не підписано всіма членами ГРД, що виключає можливість прийняття його до розгляду, і, по-третє, про упередженість ВККС також свідчать недостовірні дані, внесені відповідачем до суддівського досьє позивача, зокрема, відомості стосовного місця проживання та роду занять його батька.
Крім того, позивач послався на те, що спірне рішення не містить мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Підстави та мотиви для висловлення окремої думки
Вважаємо, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , надав вичерпну та обґрунтовану правову оцінку всім доводам, які наводились сторонами під час розгляду справи.
В першу чергу слід акцентувати увагу на тому, що повноваження ВККС стосовно кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та її виключною компетенцією. Тому жоден інший суб`єкт чи орган не може втручатись у здійснення, зокрема, компетенції ВККС щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів. Позиція та практика Великої Палати Верховного Суду у цій частині є сталою та послідовною.
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що установлена легітимна мета дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
Тому, набравши 655,75 балів, (тобто менше 67 % від суми максимально можливих балів), ОСОБА_1 , на нашу думку, був правомірно визнаним ВККС таким, що не відповідає займаній посаді судді, з урахуванням вимог пункту 11 розділу V Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення).
Також, вважаємо необґрунтованими наведені позивачем доводи з приводу того, що кваліфікаційне оцінювання стосовно нього було проведено складом членів ВККС, який не мав повноважень його проводити з огляду на їх упереджене ставлення до нього.
Відповідно до підпункту 4.9.1 пункту 4.9 Регламенту головуючий на засіданні Комісії перед початком розгляду кожного питання оголошує учасникам засідання склад присутніх на засіданні членів Комісії або з`ясовує їх думку про необхідність такого оголошення, роз`яснює учасникам засідання їх права та обов`язки, з`ясовує питання щодо відводів (самовідводів), називає доповідача з кожного питання порядку денного засідання та надає йому слово.
Так, з наявного у матеріалах справи відеозапису співбесіди ВККС з ОСОБА_1 убачається, що в проміжок часу після завершення співбесіди з попереднім її уч