ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/949/18
Провадження № 11-1179заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження за наявними матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року (судді Шипуліна Т. М., Бившева Л. І., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Ханова Р. Ф.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними рішення та бездіяльності, та
ВСТАНОВИЛА:
1. У грудні 2018 року позивач звернувся до суду із позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ВККС, що полягала у ненаданні рішень за заявами ОСОБА_1 від 19 вересня 2014 року та від 20 квітня 2016 року;
- визнати протиправними та нечинними рішення Комісії від 27 квітня та 24 липня 2016 року за заявою ОСОБА_1 від 24 вересня 2014 року № 8вк-7085/14.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 грудня 2018 року відмовив у відкритті адміністративного провадження в частині вимог про визнання протиправними та нечинними рішень ВККС від 27 квітня та 24 липня 2016 року за заявою ОСОБА_1 від 24 вересня 2014 року № 8вк-7085/14. Цією ж ухвалою вказану позовну заяву в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності у зв`язку із ненаданням ВККС рішень за заявами ОСОБА_1 від 19 вересня 2014 року та від 20 квітня 2016 року залишив без руху через невідповідність її вимогам до позовної заяви, передбаченим частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (не додано документа про сплату судового збору; далі - КАС України) та пунктом 11 частини п`ятої статті 160 цього Кодексу (позивач не підтвердив, що він не подав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав), та встановив ОСОБА_1 для усунення недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали.
Велика Палата Верховного Суду за наслідками перегляду ухвали судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шипуліної Т. М. від 12 грудня 2018 року постановою від 15 травня 2019 року залишила її без змін в частині відмови у відкритті адміністративного провадження за позовом ОСОБА_1 до ВККС щодо вимог про визнання протиправними та нечинними рішень Комісії від 27 квітня та 24 липня 2016 року за заявою ОСОБА_1 від 24 вересня 2014 року № 8вк-7085/14.
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 липня 2019 року звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності, відкрив адміністративне провадження у справі в цій частині вимог та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на судове засідання на 09 вересня 2019 року о 15 год.
У зв`язку з неявкою позивача на судове засідання суд відклав розгляд справи на 07 жовтня 2019 року на 15 год.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 07 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправною бездіяльності залишив без розгляду.
4. ОСОБА_1 не погодився із зазначеним рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Мотивами незгоди з рішенням суду першої інстанції називає неправильне застосування судом положень статей 205, 240 КАС України. На переконання скаржника, попри його повторну неявку в судове засідання, суд першої інстанції на виконання вимог частини п`ятої статті 205 КАС України не мав права залишати позовну заяву без розгляду, а розглянути її без його ( ОСОБА_1 ) участі. Підтвердженням такого розуміння і застосування положень цієї частини статті Кодексу є постанова касаційного суду у справі № 826/10538/17, правові висновки якої, як вважає скаржник, мали орієнтувати на ухвалення подібного рішення й у справі за його позовом.
5. ВККС у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що доводи позивача спростовуються обставинами справи, а оскаржена ухвала є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
6. Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку про таке.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з таких обставин.
На адреси сторін у справі рекомендованим лисом з повідомленням було надіслано за вказаними у позові адресами для листування повістки від 15 липня 2019 року про виклик в судове засідання.
Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень повістку про виклик ОСОБА_1 та ВККС отримали 17 липня 2019 року.
Отже, повістки про виклик сторін у справі № 9901/949/18 в судове засідання на 09 вересня 2019 року вручені з урахуванням встановленого частиною третьою статті 126 КАС України строку.
У судове засідання 09 вересня 2019 року прибув представник ВККС. Натомість ОСОБА_1 до суду для участі у розгляді справи не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, клопотань щодо розгляду справи без його участі чи відкладення розгляду справи не заявляв.
У зв`язку з неявкою позивача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 07 жовтня 2019 на 15 год.
На адресу позивача рекомендованим лисом з повідомленням було надіслано повістку від 09 вересня 2019 року про виклик в судове засідання на 07 жовтня 2019 року на 15 год.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0102927939921 повістку про виклик ОСОБА_1 отримав 16 вересня 2019 року, тобто у межах встановленого частиною третьою статті 126 КАС України строку.
У судове засідання 07 жовтня 2019 року позивач повторно не з`явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив, клопотань щодо розгляду справи без його участі чи відкладення розгляду справи не заявляв.
Далі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду покликався на такі процесуальні положення.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.