ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 817/985/17
Провадження № 11-950апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадженнякасаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року (суддя Махаринець Д. Є.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року (судді Мацький Є. М., Шевчук С. М., Шидловський В. Б.) у справі № 817/985/17 за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Рівненське БТІ"), Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг, приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Сивоглаз Світлани Станіславівни (далі - приватний нотаріус), треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування записів про реєстрацію права власності та
ВСТАНОВИЛА:
1. У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними та скасувати:
запис про державну реєстрацію права власності, вчинений КП "Рівненське БТІ" за № 84-258 в книзі № 2 про реєстрацію права власності від 01 березня 2011 року на магазин ритуальних послуг загальною площею 334,9 м2, який знаходиться на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 33028115), за ОСОБА_2 ;
запис про державну реєстрацію власності, вчинений КП "Рівненське БТІ" за № 44-195 у книзі № 2 про реєстрацію права власності від 16 червня 2011 року на виробниче приміщення (літ. "А-1") загальною площею 59,1 м2, що знаходиться на АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна 24773572), за ОСОБА_4 ;
запис про державну реєстрацію права власності, вчинений державним реєстратором за № 15292111 від 07 липня 2016 року про право власності на виробниче приміщення (літ. "А-1") загальною площею 559,1 м2, що знаходиться на АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 24773572), за ОСОБА_4 ;
запис про державну реєстрацію права власності, вчинений приватним нотаріусом за № 15400321 від 14 липня 2016 року, про право власності на виробниче приміщення (літ. "А-1") загальною площею 559,1 м2, що знаходиться на АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 965989756101), за ОСОБА_1
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 13 листопада 2017 року позов задовольнив повністю.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 лютого 2018 року це рішення суду залишив без змін.
2. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не погодилися з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подали касаційні скарги, в яких кожна окремо просить скасувати судові рішення.
ОСОБА_2 зазначає, що у цієї справі оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв`язані й питання щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомості. Тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку державних реєстраторів, що унеможливлює його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Своєю чергою ОСОБА_1 стверджує, що суди непропорційно втрутилися в мирне володіння майном власниками та постановили рішення, які не ґрунтуються на вимогах закону та загальних принципах міжнародного права. У зв`язку із порушенням правил юрисдикції адміністративних судів просить провадження у справі закрити.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 просить залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалами від 20 березня та 25 квітня 2019 року відповідно відкрив касаційне провадження в цій справі і, оскільки учасники справи оскаржували судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалою від 09 вересня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 жовтня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України.
3. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили нижченаведені фактичні обставини, які коротко можно викласти таким чином.
Слідчий СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області постановою від 11 квітня 2010 року порушив кримінальну справу № 1/474-10 стосовно ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (заволодіння чужим майном або правом на майно шляхом зловживання довірою).
Цей же слідчий постановою від 12 травня 2010 року визнав ОСОБА_3 потерпілим у цій кримінальній справі. У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 злочинними діями заподіяла шкоду, ОСОБА_3 подав позов про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 1 913 960 грн та моральної шкоди в розмірі 200 000 грн.
На запит старшого слідчого СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області 24 вересня 2010 року КП "Рівненське БТІ" повідомило, що за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на такі об`єкти нерухомого майна: 1) приміщення салону-магазину ритуальних послуг, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 10 серпня 2004 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради на підставі розпорядження міського голови від 09 серпня 2004 року за № 1796-р; 2) виробниче приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на підставі ухвали Рівненського міського суду від 29 травня 1998 року; 3) пральня спецодягу, що знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця І. Сірка, будинок 11-В, на підставі Договору купівлі-продажу від 04 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом, реєстраційний № 4508; 4) приміщення магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 24 січня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом, реєстраційний № 193.
З метою забезпечення цивільного позову та виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, старший слідчий СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області постановою від 18 грудня 2010 року наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить обвинуваченій ОСОБА_5
03 лютого 2011 року на підставі постанови від 18 грудня 2010 року старшого слідчого СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 30205736 зареєстровано арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_5
19 серпня 2011 року слідчий СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області виніс постанову про порушення кримінальної справи за № 1/911-11 відносно певної особи за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 388 Кримінального кодексу України.
21 серпня 2011 року слідчий СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області в рамках кримінальної справи № 1/911-11, порушеної щодо ОСОБА_5, постановою наклав арешту на майно: 1) приміщення салону-магазину ритуальних послуг, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 10 серпня 2004 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради на підставі розпорядження міського голови від 09 серпня 2004 року за № 1796-р; 2) виробниче приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі ухвали Рівненського міського суду від 29 травня 1998 року; 3) пральня спецодягу, що знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця І. Сірка, будинок 11-В, на підставі Договору купівлі-продажу від 04 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом, реєстраційний № 4508; 4) приміщення магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 24 січня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом, реєстраційний № 193.
30 вересня 2011 року Перша державна Рівненська нотаріальна контора внесла відомості до Реєстру прав нерухомого майна щодо заборони відчуження за № 11673168 на виробниче приміщення за № 36 на вулиці Курчатова у місті Рівне.
Рівненський міський суд вироком від 25 червня 2013 року у справі № 1-550/11 визнав ОСОБА_5 винною у злочині, передбаченому частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке належить на праві приватної власності. Стягнув з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 892 723 грн та 50 000 грн моральної шкоди.
Рівненський міський суд рішенням від 16 травня 2016 року у справі № 569/2742/16-ц зняв арешт, накладений постановою слідчого СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області від 21 вересня 2011 року.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 04 жовтня 2017 року у справі № 569/2742/16-ц скасував ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 22 червня 2016 року, справу передав до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду від 16 травня 2016 року.
Апеляційний суд Рівненської області постановою від 25 січня 2018 року скасував рішення Рівненського міського суду від 16 травня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 про зняття арешту з нерухомого майна відмовив.
12 жовтня 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 уклали письмовий договір дарування без нотаріального посвідчення, відповідно до якого перша подарувала, а остання прийняла в дар магазин ритуальних послуг, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання укладеного між нею та ОСОБА_5 договору дарування від 12 жовтня 2010 року дійсним.
Рівненський міський суд рішенням від 08 лютого 2011 року у справі № 2-2005/2011 визнав дійсним договір дарування від 12 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а також визнав за останньою право власності на приміщення магазину ритуальних послуг, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
12 жовтня 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 уклали в простій письмовій формі без нотаріального засвідчення договір купівлі-продажу виробничого приміщення (літ. "А-1") загальною площею 559,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 подав до Рівненського міського суду цивільний позов до ОСОБА_5 про визнання укладеного між ними договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2010 року дійсним та визнання за ним права власності на виробниче приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Рівненський міський суд рішенням від 11 квітня 2011 року у справі № 2-3385/11 визнав дійсним договір купівлі-продажу від 12 жовтня 2010 року та право власності за ОСОБА_4 на виробниче приміщення (літ. "А-1") загальною площею 559,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
У зв`язку із відсутністю у ОСОБА_5 майна, на яке згідно з вироком від 25 червня 2013 року у справі за № 1-550/11 може бути звернено стягнення, ОСОБА_3 звернувся до суду для оскарження реєстрації права власності на спірні об`єкти нерухомості.
4. Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про таке.
Вимогами у цій справі є визнання протиправними дій і скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.