ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/432/19
Провадження № 11-923заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження за наявними матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2019 року (судді Тацій Л. В., Коваленко Н. В., Стеценко С. Г., Чиркін С. М., Шарапа В. М.) в адміністративній справі № 9901/432/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправними та скасування рішень та
ВСТАНОВИЛА:
1. 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, у якій просив:
визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 20 липня 2018 року № 1276/ко-18 щодо визначення результатів кваліфікаційного іспиту, відмови у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання та визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді судді Краснокутського районного суду Харківської області;
визнати протиправним і скасувати рішення ВРП від 25 вересня 2018 року № 2983/0/15-18 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Краснокутського районного суду Харківської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 серпня 2019 року визнав неповажними причини пропуску строку звернення до Верховного Суду із цим позовом, залишив його без руху із наданням десятиденного строку з моменту отримання копії ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів.
На виконання вимог указаної ухвали позивач 20 серпня 2019 року подав заяву, у якій наголошував на поважності причин пропуску строку звернення до суду, добросовісному користуванні ним своїми процесуальними правами, оскарженні ним спірного рішення ВККС з часу його отримання представником та оприлюднення на офіційному сайті Комісії. Відлік строку має починатися з часу виявлення ним підстави для оскарження рішень з приводу кваліфікаційного оцінювання судді, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII). Такою обставиною називає інформацію про звільнення члена ВККС ОСОБА_2
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 серпня 2019 року позовну заяву з посиланням на положення частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернув позивачеві.
Суд виходив із того, що позивач подав позовну заяву з приводу незаконності рішення ВККС після закінчення строків на звернення до адміністративного суду та що початок перебігу строку не може бути пов`язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі фактичні чи юридичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Про поважність пропуску строку оскарження рішення ВРП позивач не навів доводів та не надав доказів існування обставин, які були об`єктивно непереборними, істотними та не давали можливості своєчасно звернутися до суду.
3. ОСОБА_1 не погодився із зазначеною ухвалою суду і подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відкрити провадження у справі.
Позивач вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано та несправедливо визначив дату постановлення рішення ВККС початком перебігу строку звернення до суду, ігноруючи названі ним підстави для оскарження акта суб`єкта владних повноважень. Не дав оцінку суд також доводам щодо оприлюднення 12 липня 2019 року інформації про звільнення члена ВККС ОСОБА_2, який був у складі колегії Комісії, на підставі якої фактично у позивача виникло право на звернення до суду.
У відзиві ВККС вважає, що позивач не надав належних доказів та не навів переконливих обґрунтувань, які б достовірно підтверджували неможливість звернення до суду протягом року. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
ВРП у своєму відзиві наводить подібні міркування та вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
4. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 вересня 2019 року відкрила апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 12 листопада 2019 року призначила розгляд справи у порядку письмового провадження.
5. Велика Палата Верховного Суду дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
6. З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує рішення Комісії про визначення результатів кваліфікаційного іспиту, відмови у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання, визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді судді Краснокутського районного суду Харківської області, а також оскаржує рішення ВРП про звільнення його з посади судді цього ж суду.
Викладені в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи пунктів 1, 4 частини третьої статті 88, пункту 6 частини шістнадцятої статті 94 Закону № 1402-VIII, а також тим, що наказом від 27 червня 2019 року № 471/к Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 звільнено з посади члена ВККС. Оскільки названа особа була у складі колегії при постановленні рішення від 20 липня 2018 року № 1276/ко-18, вважає це рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.