УХВАЛА
23 грудня2019 року
м. Київ
Справа № 640/3324/19
Провадження № 11-1188апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, і
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Апеляційного суду Київської області в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила:
визнати протиправною, дискримінаційною у формі утиску за ознаками внутрішньо переміщеної особи з інвалідністю бездіяльність керівника апарату суду Апеляційного суду Київської області Літвінової О. І. щодо: незабезпечення належними умовами праці помічника судді ОСОБА_1 в період перебування в трудових відносинах з цим судом з 22 червня 2015 року по 02 січня 2018 року; під час винесення наказу № 703-ос/ка від 27 листопада 2017 року "Про встановлення надбавки за інтенсивність праці працівникам суду" у розмірі 30 % до посадового окладу помічникам суддів з 01 листопада до 29 грудня 2017 року та наказу № 756-ос/ка від 28 листопада 2017 року "Про преміювання працівників суду", яким встановлена щомісячна премія помічникам судді в розмірі 200 відсотків посадового окладу за фактично відпрацьований час;
стягнути з Апеляційного суду Київської області на користь ОСОБА_1 недоотриману: надбавку у розмірі 30% до посадового окладу за листопад 2017 року у сумі 2 275,47 грн; недоотриману премію за листопад 2017 року у розмірі 200% до посадового окладу за фактично відпрацьований час у сумі 6 201,72 грн; недоотриману надбавку у розмірі 30% до посадового окладу за грудень 2017 року в сумі 2 275,47 грн;
зобов`язати Апеляційний суд Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку на підставі наказу № 74-ос/ка від 09 лютого 2018 року "Про внесення змін до наказу № 805-ос/кА від 21 грудня 2017 року відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 з урахуванням недоотриманої премії у розмірі 200 відсотків посадового окладу за фактично відпрацьований час за листопад 2017 року та недоотриманої надбавки у розмірі 30 % до посадового окладу з 01 листопада до 29 грудня 2017 року в сумі 6201,72 грн, недоотриманої надбавки у розмірі 30% до посадового окладу за листопад 2017 року в сумі 2275,41 грн, недоотриманої надбавки у розмірі 30% до посадового окладу за грудень 2017 року в сумі 2275,41 грн, з урахуванням виплаченої щомісячної премії за грудень 2017 року у розмірі 200% у сумі 21240,15 грн;
визнати протиправними та стягнути з Апеляційного суду Київської області на користь ОСОБА_1 утримані із її заробітної плати як надлишково сплачені кошти за грудень 2017 року у сумі 9714,39 грн;
стягнути з Апеляційного суду Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 січня 2019 року по день постановлення судового рішення.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 04 квітня 2019 року, провадження у справі закрив.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" з 01 травня 2016 року працівники патронатної служби не є державними службовцями, а посада помічника судді не відноситься до посад державної служби та є патронатною службою. Відтак висновує, що спір з приводу умов та оплати праці працівника патронатної служби не є публічно-правовим, а стосується трудових відносин і має вирішуватись судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 липня 2019 року, залишив без змін рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 не погодилася з ухваленими у справі рішеннями, звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги мотивує тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що справу необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень, а патронатна служба в державних органах є публічною службою. Заявниця вказує, що предметом спору є порушення трудових прав працівника патронатної служби, який працював у державному органі і був звільнений у січні 2018 року, а отже, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 серпня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року, а ухвалою від 30 жовтня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини шостої статті 346 цього Кодексу справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі Закон № 142-IX).
Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.