УХВАЛА
20 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 815/7499/16
Провадження № 11-1080апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - АТ "Банк Фінанси та Кредит") на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, і
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2016 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит"щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Банк "Фінанси та Кредит"за рахунок Фонду;
зобов`язати відповідача включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за рахунок Фонду.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 22 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року,адміністративний позов задовольнив.
З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі.
На обґрунтування касаційної скарги особа, яка подає касаційну скаргу, посилається на те, що спірні відносини виникли на підставі цивільно-правової угоди, а саме договору від 24 вересня 2012 року № 8705/3-12 про банківський строковий вклад (депозит) "Стандарт". За законом саме уповноважена особа Фонду на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" у вказаному спорі діє від імені сторони правочину.
Також посилається на те, що звернення позивача до суб`єкта владних повноважень не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач звернувся за захистом прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правової угоди, тому такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 вересня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду з огляду на таке.
Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі Закон № 142-IX).
Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
У розумінні наведених положень з дати набрання ними чинності колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинні направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності виняткових умов, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати.