УХВАЛА
23 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 805/4/16-а
Провадження № 11-1066апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі № 805/4/16-а за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" (далі - ПАТ "РАДИКАЛ БАНК") Савельєвої Анни Миколаївни (далі - уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, і
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду та самого Фонду, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду від 09 листопада 2015 року № 204 "Про визнання правочинів нікчемними" у частині визнання нікчемним правочину (трансакції) з внесення позивачем 09 липня 2015 року на власний банківський рахунок у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" грошових коштів у сумі 200 000 грн із призначенням платежу: "Внесення коштів на власний рахунок";
зобов`язати Уповноважену особу Фонду надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення до їх числа позивача, яким необхідно здійснити виплати (відшкодувати кошти) за вкладом в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 29 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Позивачу роз`яснено, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати означені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01 березня 2017 року відкрив касаційне провадження у справі.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 вересня 2019 року справу прийняв до провадження та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Суд касаційної інстанції встановив, що касаційна скарга, насамперед, мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на порушення предметної юрисдикції. Скаржник зазначає, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних осіб з суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. У цій справі перевірці підлягають виключно дії відповідача на предмет відповідності їх вимогам законодавства. Також скаржник вказав на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанції, що спірні відносини виникли під час ліквідації (банкрутства) банку та врегульовані Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 вересня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду з огляду на таке.
Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 02 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" (дата набрання чинності 19 жовтня 2019 року; далі - Закон № 142-IX).
Згідно з частиною шостою статті 346 КАС України в редакції цього Закону справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України у редакції цього Закону Велика Палата Верховного Суду через постановлення ухвали повертає (передає) справу відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті), якщо дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, <…> про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, <…>, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
У розумінні наведених положень з дати набрання ними чинності колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинні направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності виняткових умов, передбачених частиною шостою статті 346 КАС України, а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали скерування справи до Великої Палати.