П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/158/19
Провадження № 11-597заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
представник відповідача - Цуцкірідзе І. Л.,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (судді Бившева Л. І., Васильєва І. А., Гончарова І. А., Олендер І. Я., Ханова Р. Ф.) у справі № 9901/158/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо тривалого нерозгляду повідомлення судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 від 25 липня 2018 року про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя;
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 07 лютого 2019 року № 379/0/15-19 в частині затвердження висновку за результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 від 25 липня 2018 року про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути повідомлення судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 від 25 липня 2018 року про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що протягом півроку відповідач не вчиняв жодних дій щодо розгляду її повідомлення про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя, а саме не витребував документів, пояснень, не перевірив доводів, викладених у повідомленні судді, отже, член ВРП ОСОБА_4 дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності судів та авторитету правосуддя без проведення перевірки повідомлення судді, без витребування матеріалів і пояснень та без дотримання розумних строків.
3. На переконання позивачки, висновок відповідача про те, що викладені у її зверненні обставини належать до питань організаційного забезпечення роботи суду та їх вирішення не належить до компетенції ВРП, є необґрунтованим, оскільки позивачка не посилалась у повідомленні на те, що стосовно неї з порушенням законодавства здійснюються заходи організаційного забезпечення роботи суду (матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства та архіву суду), які відповідно до пункту 1 Положення про Державну судову адміністрацію України здійснюються Державною судовою адміністрацією України і не можуть здійснюватись головою суду.
4. ОСОБА_1 також указала, що ВРП 25 березня 2019 року без наявності на те правових підстав повторно розглянула її скаргу (повідомлення) за вхідним номером 3884/0/6-18 та прийняла нове рішення, яке є повністю протилежним оскаржуваному рішенню відповідача.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 27 травня 2019 року відмовив у задоволенні адміністративного позову.
6. Судове рішення мотивовано тим, що: з огляду на тривале надмірне навантаження на ВРП, зокрема на члена ВРП ОСОБА_4, немає підстав стверджувати, що вказаний член ВРП зволікав із підготовкою до розгляду повідомлення судді ОСОБА_1 про втручання в її діяльність та зі складанням висновку; оскаржуване рішення відповідача про затвердження висновку члена ВРП про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді ОСОБА_1 відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; доводи позивачки про те, що ВРП 25 березня 2019 року без наявності на те правових підстав повторно розглянула її скаргу (повідомлення) за вхідним номером 3884/0/6-18 та прийняла нове рішення, яке є повністю протилежним оскаржуваному рішенню відповідача, не знайшли свого підтвердження.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
7. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначила, що суд першої інстанції неправильно й неповно дослідив докази та встановив обставини у справі, а також помилково застосував норми матеріального права.
8. На думку скаржниці, у матеріалах справи немає жодних доказів того, що ВРП здійснила перевірку повідомлення ОСОБА_1 про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя, оскільки жодні матеріали відповідач не витребовув, а в особи, яка, на думку позивачки, здійснила втручання в її діяльність, пояснення не відбирав, тобто ВРП прийняла рішення за наслідком перевірки, яка фактично не здійснювалась, а ОСОБА_1 було введено в оману, що тривалий час здійснюється перевірка, а саме активні дії відповідача.
9. Скаржниця також указала, що хоча член ВРП і наділений дискреційними повноваженнями на власний розсуд оцінювати зазначені в повідомленні про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя відомості та визначати результат такої оцінки, однак така оцінка повинна здійснюватись на підставі перевірки, тобто активних дій, а не протиправної бездіяльності. У цьому випадку застосування дискреційних повноважень членом ВРП є протиправним, оскільки в матеріалах справи немає як ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 липня 2018 року у справі № 486/701/18, так і пояснень осіб, з приводу дій яких ОСОБА_1 звернулася до ВРП.
10. Скаржниця також вважає, що не може бути обґрунтованим рішення, яке прийнято за наслідками перевірки, яка фактично не проводилась, а виключно на підставі самого тексту звернення. При цьому визначати - можуть чи не можуть відомості, які зазначені у зверненні, свідчити про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, можна лише за результатами перевірки, якої в цьому випадку проведено не було.
11. На переконання ОСОБА_1, бездіяльність відповідача підтверджується тим, що: на підставі її повідомлення про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя не здійснювалось жодних дій, спрямованих на витребування будь-яких документів; не здійснювався повторний авторозподіл повідомлення позивачки щодо надання оцінки діям судді ОСОБА_3 ; член ВРП ОСОБА_4, у провадженні якого перебувало повідомлення позивачки, неодноразово надавав висновки за повідомленнями про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, які надійшли значно пізніше.
12. На підставі викладеного скаржниця просить скасувати оскаржуване рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Рух апеляційної скарги
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 01 липня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, а ухвалою від 19 серпня 2019 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін на підставі положень частини першої статті 310 та частини п`ятої статті 262 КАС України.
Позиція інших учасників справи
14. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП зазначила, що вважає її необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції - законним і обґрунтованим.
15. На думку ВРП, відповідач у встановленому законодавством порядку розглянув повідомлення судді ОСОБА_1 про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя та прийняв відповідне рішення.
16. При цьому ВРП під час розгляду повідомлення позивачки не допустила незаконної бездіяльності, а оскаржувані дії ВРП вчинені в межах розумних строків та за реально можливих умов їх здійснення.
17. Крім того, оскаржуване рішення ВРП про затвердження висновку члена ВРП про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді ОСОБА_1 відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, рішення підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні, мотиви прийняття цього рішення в ньому наведені. Серед присутніх на засіданні 20 членів ВРП за прийняття оскаржуваного рішення проголосували всі її члени.
18. У зв`язку з викладеним ВРПпросить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року - без змін.
19. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити з викладених у ній підстав. Представник відповідача просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
20. ОСОБА_1 з 2003 року обіймає посаду судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.
21. Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 звернулася до ВРП з повідомленням про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя (від 25 липня 2018 року за вхідним номером 3884/0/6-18), у якому повідомила про пряме втручання в її діяльність шляхом спонукання до винесення неправосудного рішення у кримінальному провадженні за наявності обставин, які виключають її участь у розгляді цієї справи.
22. На обґрунтування повідомлення про втручання в діяльність судді ОСОБА_1 зазначила, що у кримінальному провадженні № 12018150120000006 вона постановила ухвалу від 25 червня 2018 року про самовідвід, яку мотивувала тим, що тривалий час перебувала у дружніх стосунках з батьком обвинуваченого ОСОБА_5 . Постановляючи ухвалу про самовідвід, вона керувалася вимогами статті 369 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), практикою національних судів та міжнародною практикою, виходила з принципу верховенства права. При цьому апарат суду після винесення ухвали про самовідвід судді на порушення статті 35 КПК України не передав справу на повторний автоматизований розподіл. Керівник апарату суду ОСОБА_10 за попередньою домовленістю з суддею ОСОБА_3, який є головою суду, за відсутності на те правових підстав зімітували розгляд нібито її заяви про самовідвід, і суддя ОСОБА_3 постановив завідомо неправосудне процесуальне рішення у вигляді ухвали від 12 липня 2018 року про відмову в задоволенні відводу. При цьому суддя ОСОБА_3 проігнорував її повідомлення від 11 липня 2018 року про те, що із заявою про самовідвід вона до суду не зверталася, а вирішила питання про самовідвід процесуально, постановивши про це відповідну ухвалу, та прийняв процесуальне рішення - постановив ухвалу, внаслідок чого справа продовжує перебувати у провадженні судді ОСОБА_1 Цими діями голова суду, керівник апарату суду та працівники апарату перешкоджають дотриманню розумних строків розгляду справи, порушують права учасників кримінального провадження та втручаються в її діяльність як судді. Також ОСОБА_1 у повідомленні зазначила про втручання в її діяльність з боку голови суду та інших суддів у низці інших справ, перелік яких зазначено в повідомленні.
23. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами ВРП від 25 липня 2018 року зазначене повідомлення судді ОСОБА_1 передано члену ВРП ОСОБА_4 для проведення перевірки.
24. Член ВРП ОСОБА_4 за результатами перевірки відомостей, викладених у вказаному повідомленні, склав висновок від 01 лютого 2019 року про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, зазначених у статті 73 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), за повідомленням судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1
25. При цьому член ВРП ОСОБА_4, зважаючи на положення частини третьої статті 73 Закону № 1798-VIII, за якими повідомлення судді про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя іншим суддею розглядається в порядку, визначеному цим Законом для розгляду дисциплінарної скарги, надав оцінку виключно доводам судді ОСОБА_1 щодо втручання в її діяльність зі здійснення правосуддя, які зводяться до того, що керівник апарату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області не виконує своїх обов`язків, не контролює роботу апарату суду, оскільки секретар суду не вніс дані про самовідвід судді до єдиної автоматизованої системи, внаслідок чого справа продовжує перебувати в провадженні судді ОСОБА_1 Доводи судді ОСОБА_1 щодо втручання в її діяльність іншими суддями не оцінювались.
26. Член ВРП ОСОБА_4 дійшов висновку, що обставини, повідомлені суддею ОСОБА_1, не можуть бути підставою для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, оскільки викладені обставини належать до питань організаційного забезпечення роботи суду та їх вирішення не належить до компетенції ВРП. З повідомлення судді не вбачається ознак втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя, оскільки відсутні відомості про вплив на суддю з метою схилити її до ухвалення певного рішення.
27. Після складання висновку від 01 лютого 2019 року про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, на підставі службової записки члена ВРП ОСОБА_4 від 05 лютого 2019 року, з огляду на положення частини третьої статті 73 Закону № 1798-VIII, здійснено повторне автоматизоване визначення члена ВРП і згідно з відповідним протоколом від 05 лютого 2019 року матеріали передано члену Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_7. для розгляду повідомлення в частині втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя іншим суддею в порядку, визначеному цим Законом для розгляду дисциплінарної скарги.
28. ВРП рішенням від 07 лютого 2019 року № 379/0/15-19 затвердила висновки членів ВРП, у тому числі ОСОБА_4 від 01 лютого 2019 року за повідомленням судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1
29. Член Третьої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_7 ухвалою від 25 березня 2019 року скаргу судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 залишила без розгляду та повернула скаржниці на підставі пункту 2 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII, а саме з огляду на те, що у скарзі немає конкретних відомостей про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, а викладені скаржницею обґрунтування зводяться до переоцінки прийнятого суддею рішення.
30. Не погодившись із тривалим нерозглядом її повідомлення від 25 липня 2018 року, а також з рішенням відповідача від 07 лютого 2019 року № 379/0/15-19 в частині затвердження висновку за результатами перевірки відомостей, викладених у її повідомленні, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
31. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
32. Згідно зі статтями 126 і 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.