П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/449/18 (П/9901/449/18)
Провадження № 11-205заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1,
представник позивача - Кравець Р. Ю.,
представник відповідача - Русакова І. Г.,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року (судді Пасічник С. С., Васильєва І. А., Ханова Р. Ф., Хохуляк В. В., Юрченко В. П.) у справі № 9901/449/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРП, у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 14 грудня 2017 року № 4110/0/15-17 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області.
2. Позов мотивовано тим, що оскільки рішення ВРП від 14 грудня 2017 року № 4110/0/15-17 містить посилання на її ж рішення від 11 жовтня 2017 року № 3239/0/15-17 та рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 10 травня 2017 року № 1037/3дп/15-17, які, на думку позивачки, є незаконними, то й саме рішення від 14 грудня 2017 року № 4110/0/15-17 підлягає скасуванню.
3. На думку позивачки, відповідач протиправно прийняв рішення про притягнення її як судді Вишгородського районного суду Київської області до дисциплінарної відповідальності на підставі скарг, поданих з порушенням законодавства, які мали бути залишені без розгляду, оскільки заяви ОСОБА_2 подані ним як керівником Громадської спілки "Українська спілка Автомайдан" без підтвердження таких його повноважень і, до того ж, з пропуском строку, визначеного частиною другою статті 2 Закону України від 08 квітня 2014 року № 1188-VII "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (далі - Закон № 1188-VII).
4. ВРП не зазначила правових підстав, які б дозволяли застосовувати закон, який суперечить Конституції України, оскільки Закон № 1188-VII підписаний неуповноваженою особою - виконуючим обов`язки Президента України О. Турчиновим.
5. Відповідач зробив висновок про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з реалізацією суддею своїх дискреційних повноважень, за які згідно з нормами міжнародного та національного права суддю не може бути притягнуто до відповідальності, враховуючи, що органи, які вирішують питання про дисциплінарну відповідальність, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення.
6. Позивачка також зазначила, що ВРП не вказала, які конкретно дії позивача вчинено умисно чи через грубу недбалість, що становить поведінку, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, чи інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 06 лютого 2019 року відмовив у задоволенні позову.
8. Судове рішення мотивовано тим, що:
- оскаржуване рішення ВРП від 14 грудня 2017 року № 4110/0/15-17 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України" є результатом притягнення її до дисциплінарної відповідальності, воно ухвалено повноважним складом ВРП, підписано усіма членами, що брали участь у його прийнятті, а також містить посилання на визначені законом підстави ухвалення та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків;
- ОСОБА_1 була повідомлена про дату, час та місце засідання ВРП, за її клопотанням розгляд питання про звільнення переносився з 21 листопада 2017 року на 14 грудня 2017 року; представник позивача був присутній на засіданні ВРП 14 грудня 2017 року, заявляв клопотання, відводи членам ВРП, надавав пояснення, відповідав на запитання її членів;
- визначених законом підстав для скасування рішення ВРП від 14 грудня 2017 року № 4110/0/15-17 немає.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
9. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що вказане рішення ухвалено без встановлення всіх обставин, що мають значення для справи, а тому є необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.
10. На думку скаржниці, суд першої інстанції фактично здійснив формальний розгляд та не перевірив належним чином дотримання конвенційних прав позивачки, зокрема не звернув увагу на те, що оскаржуване рішення ВРП не містить належного обґрунтування, хоч жодного права на "спрощене" рішення законом не надано. Суд першої інстанції також не звернув увагу на дотримання та забезпечення судді "неупередженого" складу ВРП під час розгляду питання про звільнення. Посилання ж на прийняту Великою Палатою Верховного Суду постанову свідчить про формальність цього процесу та відсутність у позивачки ефективного юридичного захисту.
11. Крім того, відповідач протиправно прийняв рішення на підставі скарг, поданих з порушенням закону, які мали бути залишені без розгляду, однак суд першої інстанції не надав оцінки вказаному доводу позивачки.
12. На переконання ОСОБА_1, ВРП зробила висновок про притягнення її як судді Вишгородського районного суду Київської області до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з реалізацією нею своїх дискреційних повноважень, за які згідно з нормами міжнародного та національного права не може бути притягнуто суддю до відповідальності.
13. Скаржниця також зазначила, що відповідач не вказав, які конкретно діяння позивачки вчинено умисно або через грубу недбалість, що становить поведінку, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, або інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
14. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року та прийняти нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Рух апеляційної скарги
15. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 березня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та витребувала з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду адміністративну справу № 9901/449/18.
16. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 26 березня 2019 рокупризначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін на підставі положень статті 307 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
17. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП зазначила, що погоджується з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зробленими у рішенні від 06 лютого 2019 року, а апеляційну скаргу позивачки вважає безпідставною.
18. На думку ВРП, на момент ухвалення рішення від 14 грудня 2017 року № 4110/0/15-17 склад ВРП відповідав вимогам законодавства, на засіданні були присутні 17 членів ВРП, які брали участь у його ухваленні. Оскаржуване рішення ВРП містить посилання на підстави та мотиви його прийняття, а підстави для скасування цього рішення сторона позивача не навела.
19. Крім того, факт вчинення позивачкою істотного дисциплінарного проступку та, як наслідок, правомірність рішень ВРП та її дисциплінарного органу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про її звільнення з посади, є підтвердженими постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі № 800/475/17 (провадження № 11-3сап18) та не потребують доказування.
20. У зв`язку з викладеним ВРП просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду - без змін.
21. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачка та її представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з викладених у ній підстав.
22. Представник відповідача просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції
23. Указом Президента України від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 ОСОБА_1 призначена строком на п`ять років на посаду судді Вишгородського районного суду Київської області.
24. Постановою Верховної Ради України від 22 травня 2008 року № 300-VI ОСОБА_1 обрана суддею вказаного суду безстроково.
25. Рішенням зборів суддів Вишгородського районного суду Київської області від 17 квітня 2014 року № 3 ОСОБА_1 обрана на посаду голови цього суду, а рішенням зборів суддів вказаного суду від 16 квітня 2015 року № 7 повторно обрана на цю посаду.
26. 10 травня 2017 року Третя Дисциплінарна палата ВРП, розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1., відкриту ухвалою від 05 квітня 2017 року № 728/3дп/15-17 за заявами голови Громадської спілки "Українська спілка Автомайдан" ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які надійшли до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальних судів (далі - ТСК), однак не були розглянуті останньою, прийняла рішення № 1037/3дп/15-17 "Про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності", яким за вчинення істотного дисциплінарного проступку застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
27. У вказаному рішенні дисциплінарний орган ВРП дійшов висновку про істотне порушення суддею норм процесуального права та принципу верховенства права під час розгляду справ № 363/240/14-п, № 363/178/14-п, № 363/56/14-п про притягнення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності (постанови від 29 січня, 14 лютого та 14 січня 2014 року відповідно), у зв`язку із чим суддею не було належним чином вчинено дій, які сприяють виконанню завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме: не дотримано вимог щодо всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи й вирішення її у точній відповідності із законом.
28. За висновком Третьої Дисциплінарної палати ВРП, поза увагою судді залишилася та обставина, що у протоколах про адміністративне правопорушення вказувалося про порушення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пункту 2.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), хоч у відповідних рапортах, складених інспекторами ДПС, зазначалося про порушення пункту 25.4 ПДР. Крім того, поза увагою судді залишилась і та обставина, що протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 складені 07 січня 2014 року, хоча до відповідальності їх притягнуто за порушення, вчинені 29 грудня 2013 року. Разом з тим до висновку про вчинення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адміністративного правопорушення суддя ОСОБА_1 дійшла без урахування принципу презумпції невинуватості, яка відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху у вигляді, зокрема, обмеження права керування транспортними засобами. Натомість під час розгляду вказаних справ суддя визнала зазначених осіб винними у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосувала до них адміністративне стягнення, не маючи безспірних доказів, які б підтверджували їхню вину.
29. Встановлені за результатами розгляду дисциплінарної справи обставини стали підставою для висновку Третьої Дисциплінарної палати ВРП про те, що суддя ОСОБА_1. під час розгляду справ про притягнення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності допустила істотні порушення принципу верховенства права під час здійснення правосуддя, які є несумісними зі статусом судді.
30. При цьому, зважаючи на характер порушень, допущених суддею ОСОБА_1, які свідчать про необ`єктивне та несправедливе здійснення нею правосуддя, а також на наслідки, які настали за результатами вчинених діянь - підрив суспільної довіри до суду, враховуючи дані про особу судді ОСОБА_1, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про те, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення її з посади, незважаючи на позитивну характеристику, є пропорційним вчиненому та виправданим з урахуванням часу, що минув із моменту вчинення нею дій.
31. За наслідками розгляду скарги судді ОСОБА_1. на рішення дисциплінарного органу ВРП про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, ВРП 11 жовтня 2017 року прийняла рішення № 3239/0/15-17 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 травня 2017 року № 1037/3дп/15-17 про притягнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
32. У своєму рішенні ВРП, зокрема, зазначила, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення Третьою Дисциплінарною палатою ВРП враховано встановлені під час перевірки обставини, а також обставини, що підлягають урахуванню відповідно до частини другої статті 109 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402), а саме: характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особу судді, ступінь її вини, а також те, що суддею ОСОБА_1. вчинено істотний дисциплінарний проступок, та застосовано до неї дисциплінарне стягнення з урахуванням принципу пропорційності.
33. 07 листопада 2017 року до ВРП надійшло подання Третьої Дисциплінарної палати ВРП з доданою до нього дисциплінарною справою про звільнення судді Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1, розглянувши яке, ВРП прийняла рішення від 14 грудня 2017 року № 4110/0/15-17 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вишгородського районного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
34. ОСОБА_1 була повідомлена про дату, час та місце засідання ВРП і за її клопотанням розгляд питання про звільнення переносився з 21 листопада на 14 грудня 2017 року.
35. Представник позивачки - адвокат Кравець Р. Ю. був присутній на засіданні ВРП 14 грудня 2017 року, заявляв клопотання, відводи членам ВРП, надавав пояснення, відповідав на запитання її членів.
36. Водночас, не погодившись із рішенням ВРП від 11 жовтня 2017 року № 3239/0/15-17, ОСОБА_1 оскаржила його до Великої Палати Верховного Суду, яка постановою від 30 серпня 2018 року у справі № 800/475/17 (провадження № 11-3сап18) залишила скаргу без задоволення, а рішення ВРП - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
37. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Частиною шостою статті 126 Конституції України встановлено підстави для звільнення судді, однією з яких є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 3).