П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 826/19065/16
Провадження № 11-446апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Євробанк" (далі - уповноважена особа, Фонд, ПАТ КБ "Євробанк" відповідно) Волкова Олександра Юрійовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року (суддя Бояринцева М. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року (судді Кучма А. Ю., Аліменко В. О., Безименна Н. В.) у справі № 826/19065/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Кононця Вадима Валерійовича, третя особа - Фонд, про визнання дій протиправними й зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи, у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 15 червня 2016 року № ДВ-28592/UАН з правилами "Вклад на вимогу "Вільний доступ", укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ КБ "Євробанк", оформленого наказом від 12 грудня 2016 року № 237-ОД (згідно з додатком № 1);
- зобов`язати відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладниці, яка має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 15 червня 2016 року № ДВ-28592/UАН.
2. Позов мотивовано тим, що уповноважена особа протиправно прийняла рішення про визнання нікчемним правочину щодо поповнення рахунку та не включила позивачку до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 липня 2018 року позов задовольнив повністю.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року залишив без змін.
5. Судові рішення мотивовано тим, що відповідач не довів належними документальними доказами наявність підстави для визнання нікчемним правочину щодо внесення ОСОБА_1 коштів на картковий рахунок та, як наслідок, наявність правових підстав для невключення позивачки до переліку вкладників ПАТ КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в межах гарантованої суми відшкодування.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа у касаційній скарзі зазначила, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
7. На думку скаржника, спір щодо дійсності правочину, відсутності підстав його нікчемності та застосування наслідків його нікчемності охоплюється питанням цивільної юрисдикції, а не юрисдикції адміністративного суду.
8. Скаржник також зазначив, що правочин, стороною якого є позивачка, був виявлений як нікчемний у зв`язку з тим, що він був вчинений 15 червня 2016 року, коли діяли встановлені рішенням Правління Національного банку України (далі - НБУ) № 70-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" до категорії проблемних" обмеження щодо проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
9. Крім того, оскільки термін проведення перевірки вкладників - фізичних осіб на час виникнення спірних правовідносин та звернення позивачки до суду не сплинув, то вимоги до уповноваженої особи є передчасними.
10. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Позиція інших учасників справи
11. У відзиві на касаційну скаргу Фонд зазначив, що вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та підтримує їх у повному обсязі, відтак просить задовольнити касаційну скаргу уповноваженої особи, скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
12. На час розгляду справи позивачка відзиву на касаційну скаргу не надіслала.
Рух касаційної скарги
13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19 грудня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 24 квітня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що учасник справи оскаржує судові рішення, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
14. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 травня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників з огляду на практику Європейського суду з прав людини про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
15. 15 червня 2016 між ПАТ КБ "Євробанк" і ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) № ДВ-28592/UАН з правилами "Вклад на вимогу "Вільний доступ".
16. Того ж дня позивачка поповнила власний депозитний рахунок на суму 176 300 грн, що підтверджується заявою на переказ готівки від 15 червня 2016 року № 240055 та не заперечується відповідачем. Факт внесення коштів визнається відповідачем і в листах до позивачки.
17. На підставі рішення Правління НБУ від 17 червня 2016 року № 73-рш "Про віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 червня 2016 року № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
18. Згідно із цим рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17 червня до 16 липня 2016 року включно, призначено Кононця В. В. уповноваженою особою та делеговано йому всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ "Євробанк".
19. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07 липня 2016 року № 1183 продовжено строк тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" до 16 серпня 2018 року включно і повноваження уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк". Відповідно до цього рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" Кононця В. В.
20. У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 16 серпня 2016 року № 1523 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" Фонд з 19 серпня 2016 року розпочав виплати коштів вкладникам вказаного банку.
21. У зв`язку з невиплатою позивачці коштів, які обліковувались на її рахунку, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
22. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
23. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
24. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
25. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
26. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
27. Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи про визнання протиправним і скасування рішення відповідача про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 15 червня 2016 року № ДВ-28592/UАН з правилами "Вклад на вимогу "Вільний доступ" та зобов`язання уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладниці, яка має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі вказаного договору.
28. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
29. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
30. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
31. Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
32. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.
33. На підставі частин першої та другої статті 6 зазначеного Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
34. За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону НБУ, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
35. Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд у цих відносинах є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
36. Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на відшкодування за рахунок коштів Фонду, щодо складання переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку-боржника.
37. Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в цих учасників виникають відповідні права та обов`язки.
38. Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону № 4452-VI вирішує виключно Фонд.
39. Так, за змістом частин першої та другої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
40. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
41. У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (частина шоста статті 26 Закону № 4452-VI).
42. Нормами статті 27 Закону № 4452-VI установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зокрема:
- уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку;
- уповноважена особа Фонду формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;
- Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному вебсайті Фонду та оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
43. Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 тис. рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
44. Отже, отримання гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду відбувається без участі банку-боржника.
45. Саме тому на банки не поширюється дія Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343-ХІІ), що встановлено частиною восьмою статті 36 Закону № 4452-VI.
46. Таким чином, немає підстав вважати, що правовідносини між вкладниками та Фондом щодо визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, складаються з участю банку. Ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, але процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування коштів вкладникам.
47. Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, гарантованого державою, є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI), тому його не можна вважати спором у зв`язку з процесом ліквідації банку.
48. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що на ці правовідносини не розповсюджуються норми статті 12 Господарського процесуального кодексу України, а тому юрисдикція господарських судів на такі спори не поширюється.
49. З огляду на викладені норми матеріального та процесуального права перевірка законності дій та рішень Фонду та уповноваженої особи щодо виконання покладених на них владних управлінських функцій у сфері реалізації публічних інтересів держави не регулюється нормами Закону № 2343-ХІІ відповідно до прямого припису частини восьмої статті 36 Закону № 4452-VI, який є спеціальним щодо таких правовідносин, а тому підстав для розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства немає.
50. При цьому Велика Палата Верховного Суду вважає, що Фонд як юридична особа публічного права виконує спеціальну функцію у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, та затвердження реєстру відшкодувань вкладникам за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
51. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16 (провадження № 11-126апп18), від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16 (провадження № 11-409апп18) та від 30 січня 2019 року у справі № 820/4270/16 (провадження № 11-1351апп18).
52. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору стосовно правомірності дій уповноваженої особи щодо невключення позивачки до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
53. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.