П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/767/18
Провадження № 11-156заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Ключник А. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - Клименко А. Р.,
представник відповідача - Білопольська Н. А.,
розглянула в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) про визнання протиправним та скасування рішення
за апеляційною скаргою ВККС на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2019 року (судді Анцупова Т. О., Гриців М. І., Коваленко Н. В., Кравчук В. М., Стародуб О. П.),
УСТАНОВИЛА:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 12 червня 2018 року № 259/дс-18, яким припинено участь ОСОБА_1 у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеному Комісією 3 квітня 2017 року (далі - спірне рішення);
- зобов`язати ВККС призначити засідання для визначення результатів спеціальної перевірки у межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного 3 квітня 2017 року, стосовно ОСОБА_1 із його запрошенням.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що інформація, отримана від уповноважених органів державної влади за результатами спеціальної перевірки, яка нібито "свідчить про невідповідність ОСОБА_1 вимогам щодо доброчесності кандидата на посаду судді", ґрунтується лише на припущеннях. Водночас відповідач не зазначив у оскаржуваному рішенні та не обґрунтував жодними доказами свої висновки про недоброчесність позивача та приховування ним відповідної інформації.
Позивач вважає, що відповідач своїм рішенням допустив незаконну дискримінацію відносно нього, як громадянина України, який постійно мешкає на тимчасово окупованій території АР Крим, що є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
ОСОБА_1 також зазначає, що оскаржуване рішення прийнято на засіданні ВККС, яке відбулося 12 червня 2018 року за відсутності позивача внаслідок його неналежного повідомлення, що порушує конституційні права і свободи позивача, передбачені статтею 24 Конституції України.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 24 січня 2019 року задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1, визнав протиправним та скасував рішення ВККС від 12 червня 2018 року № 259/дс-18, яким припинено участь ОСОБА_1 у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду; зобов`язав ВККС повторно розглянути питання про визначення результатів спеціальної перевірки у межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного 3 квітня 2017 року, стосовно ОСОБА_1 із його повідомленням.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ВККС подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 січня 2019 року та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з тих підстав, що судове рішення не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) щодо його законності і обґрунтованості, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів.
ВККС вважає, що не допустила порушень норм права, ухваливши рішення, яким припинено участь позивача у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду, на підставі інформації отриманої від уповноважених органів державної влади за результатами спеціальної перевірки, яка свідчить про невідповідність ОСОБА_1 вимогам доброчесності кандидата на посаду судді.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги ВККС зазначила, що суд першої інстанції поза межами своїх повноважень втрутився в роботу Комісії як суб`єкта владних повноважень, оскільки поза встановленою законом процедурою проведення спеціальної перевірки щодо кандидата на посаду судді зобов`язав Комісію повторно розглянути питання про визначення результатів спеціальної перевірки позивача, фактично визнавши його таким, що відповідає установленим вимогам до кандидата на посаду судді.
Ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року відкрито апеляційне провадження у цій справі, а від 18 березня 2019 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти її задоволення та вказує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, при цьому вказав на те, що Комісія не надала йому можливості спростувати інформацію, яка була підставою для прийняття спірного рішення, а також зазначив, що Комісія при ухваленні спірного рішення фактично допустила незаконну дискримінацію відносно позивача за ознаками місця проживання на тимчасово окупованій території АР Крим.
5 червня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 13/0/30-19, виданим на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 "Про дострокове вибуття судді ОСОБА_3 зі складу Великої Палати Верховного Суду", відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 червня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, аргументи відзиву позивача та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення й не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати.
Суд першої інстанції встановив таке.
Рішенням ВККС від 3 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено набір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду та затверджено Умови подання документів та допуску до добору і відбіркового іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Рішенням ВККС від 21 вересня 2017 року № 16-дс/17 ОСОБА_1 допущено до участі у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду без складення відбіркового іспиту та проходження спеціальної підготовки як особу, яка відповідає пункту 29 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1402-VIII).
На виконання вимог статті 74 Закону № 1402-VIII, з метою перевірки відомостей стосовно ОСОБА_1, ВККС, у межах процедури проведення спеціальної перевірки, направила до Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області, Служби безпеки України запити про перевірку відомостей стосовно особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального та особливо відповідального становища.
У відповідь на запит ВККС від 21 листопада 2017 року № 32 дис-2828/17 Державна прикордонна служба України листом від 27 листопада 2017 року
№ 0.64-40346/0/15-17 надала інформацію про перетинання державного кордону України, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованої території АР Крим громадянином України ОСОБА_1, згідно якої останній упродовж 2015- 2017 років 14 разів (на в`їзд та виїзд) перетинав вказану лінію розмежування.
Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області листом без номера і дати, надала інформацію, що ОСОБА_1 виданий паспорт серії НОМЕР_1, виданий Дніпровським РВ у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області 19 квітня 2016 року, на підставі його заяви, у зв`язку з непридатністю до користування паспортом громадянина України серії НОМЕР_2, виданого позивачу Сімферопольським РВ ГУМВС України в Криму 16 червня 1998 року.
Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) у відповідь на запит ВККС від 22 грудня 2017 року № 32-дпс 2828/17 надіслало лист від 9 січня 2018 року № 51-16/833/18 разом із додатком про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік. Згідно вказаного додатку, за результатами спеціальної перевірки встановлено розбіжності відомостей зазначених ОСОБА_1 у декларації з наявною у НАЗК інформацією та відомостями з баз даних, а саме:
- у розділі 3 "Об`єкти нерухомості" декларації ОСОБА_1 вказав інформацію щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 447,3 кв. м, яка перебуває на праві спільної власності (частка власності декларанта 33 %). Також у вказаному розділі позивачем зазначено інформацію щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 600 кв. м, яка перебуває на праві спільної власності (частка власності декларанта 31 %). При цьому НАЗК зазначено, що ОСОБА_1 не зазначено всіх співвласників вказаних квартири та земельної ділянки. Також вказано, що у Національному агентстві інформація щодо зазначених об`єктів нерухомого майна відсутня;
- у розділі 11 "Доходи, у тому числі подарунки" декларації позивач вказав про отримання доходу (подарунок у грошовій формі) від ОСОБА_2 у розмірі 216 тис. грн, у той час, як у НАЗК інформація про отримання вказаного доходу відсутня. Також відповідно до інформації, наявної у НАЗК ОСОБА_1 нараховано дохід у сумі 31 грн (ознака доходу 126) та дохід у сумі 3,39 грн (ознака доходу 127) від ПАТ "ОТП Банк", однак відомості про отримання такого доходу у декларації позивача не відображено.
У відповідь на запит ВККС від 26 грудня 2017 року № 32дж-2828/17 військова частина А0105 Міністерства оборони України листом від 8 лютого 2018 року № 116/9/5/812 повідомила, що громадянин ОСОБА_1 відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3, виданого 22 листопада 2001 року Сімферопольським районним військовим комісаріатом, перебував на військовому обліку у Сімферопольському районному військовому комісаріаті АР Крим, який в 2014 році було розформовано. Будь-які відомості щодо перебування позивача на військовому обліку в інших військових комісаріатах України на даний час відсутні.
Листом ВККС від 21 лютого 2018 року № 32 дпс-2828/17 ОСОБА_1 повідомлено про те, що стосовно нього проводиться спеціальна перевірка, зокрема, шляхом направлення запитів до НАЗК та Міністерства оборони України. Вказано, що за результатами спеціальної перевірки відомостей, зазначених позивачем у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, НАЗК встановлено розбіжності. Також зазначено, що за інформацією Міністерства оборони України відсутні будь-які відомості щодо перебування позивача на військовому обліку у військових комісаріатах України. У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 запропоновано не пізніше 28 лютого 2018 року надати письмові пояснення та підтверджуючі документи щодо викладених обставин.
Цей лист направлений Комісією на повідомлену ОСОБА_1 адресу для листування: АДРЕСА_2 та отриманий позивачем.
19 березня 2018 року до ВККС надійшли пояснення ОСОБА_1 щодо вказаних у листі Комісії від 21 лютого 2018 року № 32 дпс-2828/17 обставин. Зокрема, щодо встановлених розбіжностей у розділі 3 "Об`єкти нерухомості" декларації позивач зазначив, що ним у цій декларації інформація про житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, не зазначалася, оскільки він не має жодного відношення щодо цих об`єктів.
Щодо отримання доходу у розмірі 216 тис. грн позивач зазначив, що це є подарунок, який він отримав від свого батька ОСОБА_2 без укладення письмового договору. Щодо доходу у розмірі 31 грн (ознака доходу 126) та у розмірі 3,39 грн (ознака доходу 127) від ПАТ "ОТП Банк" позивач повідомив, що вказані грошові кошти він не отримував, і ПАТ "ОТП Банк" його не повідомляло про нарахування вказаного доходу.
У вказаних поясненнях позивач також зазначив, що з 18 квітня 2003 року по теперішній час він перебуває на військовому обліку у ВОС Перовської сільської ради (Сімферопольської РВК АР Крим). Водночас позивач зауважив, що він як громадянин України на обліку внутрішньо переміщених осіб не перебуває, внаслідок відсутності за межами АР Крим іншого постійного проживання для себе та своєї родини.
Служба безпеки України у відповідь на запит ВККС від 23 лютого 2018 року № 32дпс-2828/17 листом від 23 березня 2018 року № 14/5/2-958 повідомила, що ОСОБА_1 відповідає критеріям, визначеним Законом № 1402-VIII.
Разом із цим у вказаному листі Служба безпеки України зазначила, що з аналізу документів, які подані позивачем до Комісії, встановлено ознаки, які можуть свідчити про недоброчесність кандидата на посаду судді (розбіжності інформації щодо трудової діяльності позивача) та приховування ним за основним місцем проживання факту його участі у доборі на посаду судді місцевого суду.
12 червня 2018 року ВККС, розглянувши питання визначення результатів спеціальної перевірки ОСОБА_1 у межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, керуючись статті 74 Закону № 1402-VIII, прийняла рішення № 259/дс-18, яким припинено участь ОСОБА_1 у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного Комісією 3 квітня 2017 року.
При цьому Комісія дійшла висновку про невідповідність ОСОБА_1 вимогам щодо недоброчесності кандидата на посаду судді. Зокрема, Комісією зазначено про наявність розбіжностей між інформацією, викладеною у декларації ОСОБА_1, та інформацією, наявною у НАЗК, щодо задекларованого позивачем майна та отриманих доходів.
Разом із цим Комісія зазначила, що за інформацією, отриманою від Служби безпеки України, засоби зв`язку, зазначені ОСОБА_1 в анкеті, кандидату не належать, фактично ними користується інша людина, що може свідчити про приховування факту участі позивача у доборі на посаду судді місцевого суду за основним місцем проживання. Також встановлено розбіжності у поданій ОСОБА_1 інформації про трудову діяльність з офіційними даними Пенсійного фонду України.
Вважаючи рішення Комісії від 12 червня 2018 року № 259/дс-18 протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Частиною другою статті 2 КАС визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень у справах про їх оскарження.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимоги щодо кандидатури на посаду судді встановлені Конституцією України та Законом № 1402-VIII.
Частиною третьою статті 127 Конституції України та частиною першою статті 69 Закону № 1402-VIII встановлено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п`ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.
Пунктом 8 частини першої статті 70 Закону № 1402-VIII передбачено, що добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону.
Відповідно до статті 72 Закону № 1402-VIII добір кандидатів на посаду судді полягає у проходженні особами, допущеними до добору, відбіркового іспиту, організації проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України щодо осіб спеціальної перевірки в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, а також у проходженні спеціальної підготовки та складенні кваліфікаційного іспиту.