ПОСТАНОВА
Іменем України
13 січня 2020 року
Київ
справа № 814/1007/16
адміністративне провадження №К/9901/21337/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 814/1007/16
за позовом ОСОБА_1 до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання неправомірної бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-
за касаційною скаргою Южноукраїнської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області,
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Князєва В.С.,
на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді Домусчі С.Д., суддів Коваля М.П., Кравця О.О.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1. ) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просила:
-визнати неправомірною бездіяльність щодо не проведення індексації грошових доходів за період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 року включно в сумі 28 265,74 грн, не врахування та невиплату надбавки за особливі умови праці в розмірі 50% за період з 01 серпня 1997 року по 31 грудня 2000 року включно в сумі 2096,30 грн, неврахування та невиплати грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади за період з роботи з 07 жовтня 1993 року по 09 липня 2014 року включно в сумі 8 528,14 грн;
-зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошових доходів за період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 року включно в сумі 28 265,74 грн;
-зобов`язати нарахувати та виплатити надбавку за особливі умови праці в розмірі 50% за період з 01 серпня 1997 року по 31 грудня 2000 року включно в сумі 2 096,30 грн;
-зобов`язати нарахувати та виплатити грошову винагороду державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади за період роботи з 07 жовтня 1993 року по 09 липня 2014 року включно в сумі 8 528,14 грн.
Позовні вимоги, зокрема, обґрунтовані тим, що відповідач під час здійснення розрахунку індексації грошових доходів за період з 01 лютого 2008 року по 30 листопада 2015 року неправомірно визначив базовими місяцями для обчислення таких виплат лютий та листопад 2009 року, січень та вересень 2010 року. Такі дії суперечать положенням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 в редакції чинній до 21 червня 2012 року.
У даному випадку базовим місяцем для обрахування індексації доходів має бути лютий 2008 року. Визначення відповідачем лютого 2009 року як базового місця для здійснення обрахунку є протиправним, оскільки у цей період збільшення заробітної плати за рахунок збільшення постійних складовий не відбулось. У лютому 2009 року збільшилась лише надбавка за високі досягнення до 45%, яка мала місце в таких розмірах до 01 січня 2009 року (у січні 2009 року така надбавка становила 30%). Отже, відповідачем було штучно створено видимість ніби підвищення розміру заробітної плати, що мало наслідком зміну базового періоду для нарахування індексації грошових доходів та відповідно зменшення розміру таких виплат за період з лютого
2008 року по листопад 2015 року на загальну суму 28 265,74 грн.
Змінивши базовий період для обчислення індексації доходів, які були застосовані відповідачем при збільшенні заробітної плати (окладів) у вересні та грудні 2013 року, у квітні та вересні 2015 року відповідач знову не в повному обсязі здійснив нарахування індексації грошових доходів, оскільки ним не враховані положення пункту 5 Порядку в редакції чинній з 21 червня 2012 року.
Відповідач здійснив виплату надбавки за особливі умови праці за період роботи з 01 серпня 1997 року по 31 грудня 2000 року не повному обсязі, всупереч положенням пункту 4.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 року № 1592 "Про умовим оплати праці працівників органів державної податкової служби", тобто в розмірі меншому ніж 50 % посадового окладу. Різниця між цими сумами становить 2 096,30 грн.
Всупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 відповідач не здійснив нарахування та виплату грошову винагороду за сумлінну працю в органах державної влади за період роботи з 07 жовтня 1993 року по 09 липня 2014 року, розмір якої становить 8 524,14 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, позов задоволено повністю.
Визнано неправомірною бездіяльність Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, щодо не проведення індексації грошових доходів ОСОБА_1. за період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 року включно в сумі 28 265,74 грн.
Визнано неправомірною бездіяльність Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1. надбавки за особливі умови праці в розмірі 50 % за період з 01серпня 1997 року по 31 грудня 2000 року включно в сумі 2096,30 грн.
Визнано неправомірною бездіяльність Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1. грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади за період роботи з 07 жовтня 1993 року по 09 липня 2014 року включно, в сумі 8 528,14 грн. Зобов`язано Первомайську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області нарахувати та виплатити
ОСОБА_1. , індексацію грошових доходів за період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 року включно в сумі 28265,74 грн.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що базовим місяцем для обчислення індексації грошових доходів позивача має бути лютий 2008 року. Відповідачем штучно створено нібито підвищення розміру заробітної плати у період з лютого 2008 року по листопад 2015 року та як наслідок занижено суму індексації за вказаний період на суму 28 265,74 грн. Під час визначення базового періоду для обчислення індексації грошових доходів позивача у вересні та грудні 2013 року, квітні та вересні 2015 року та нарахування таких виплат за цей період відповідачем не враховані зміни, внесені до пункту 5 Порядку 21 червня 2012 року.
Також суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що відповідач протиправно не виконав положення постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №212 та постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 року № 1592 та не здійснив нарахування та виплату позивачу винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади за період з 07 жовтня 1993 року по 09 липня 2014 року у розмірі 8 528,14 грн, не в повному обсязі здійснив нарахування та виплату надбавки за особливі умови праці, розмір якої становить 2096,30 грн.
Не погодившись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу.
Додатковою постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року зобов`язано Первомайську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1. надбавку за особливі умови праці в розмірі 50 % за період з 01 серпня 1997 року по 31 грудня 2000 року включно в сумі 2096,30 грн., грошову винагороду державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади за період роботи з 07 жовтня 1993 року по 09 липня 2014 року включно в сумі 8528,14 грн.
Зазначене рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року змінено відповідача у справі Первомайську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області його правонаступником - Южноукраїнською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
12 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якій вона просить ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на невірність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо необхідності визначення тільки лютого 2008 року як базового місяця для здійснення нарахування індексації доходів позивача.
Скаржник вказує, що базовими місяцями для обрахування позивачу індексації грошових доходів за період роботи з 07 жовтня 1993 року по 09 липня 2014 року відповідно до Порядку є: лютий 2008 року, лютий 2009 року, жовтень та грудень 2012 року, січень, липень, жовтень та грудень 2013 року, та січень 2014 року.
У зазначених періодах відбулося збільшення надбавки за високі досягнення, посадового окладу, надбавки за вислугу років, що призвело до збільшення доходу позивача, тому ці періоди мають бути враховані для обрахування індексації грошових доходів позивача.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції вищевказаного Закону, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
13 лютого 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Шарапа В.М., судді Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 532/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Шарапи В.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 11 січня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні відповідно до вимог частини 1 статті 343 КАС України.
Позиція інших учасників справи
Від позивача надійшло заперечення на касаційну скаргу, де вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року - без змін.
В обґрунтування своїх заперечень позивач вказала, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірних висновків про необхідність застосування лютого 2008 року як базового місяця для обрахування індексації її доходів за період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 року. Відповідач безпідставно змінював базові місяці для обрахування такої індексації у період роботи з лютого 2008 року по листопад 2015 року, оскільки збільшення заробітної плати за рахунок постійних складових у цей період не відбувалося.
Установлені судами фактичні обставини справи
У період з 07 жовтня 1993 року по 15 квітня 2016 року ОСОБА_1. працювала на різних посадах у Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області.
Відповідно до наказу від 15 квітня 2016 року № 75-о позивача звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора відділу погашення заборгованостей Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Миколаївській області у зв`язку зі скороченням штату працівників.
На думку позивача, під час звільнення з нею було проведено неповний розрахунок, у зв`язку з чим вона звернулась до відповідача з заявою про нарахування та виплату їй сум індексації доходів за період роботи з лютого 2008 року по листопада 2015 року.
Також відповідачем не було здійснено нарахування та виплату позивачу у повному обсязі надбавки за особливі умови праці та не виплачена грошова винагорода за сумлінні безперервну працю в органах державної влади.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відповідно до положень частини 1 статті 1 закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структура заробітної плати визначена у статті 2 Закону № 108/95-ВР.
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців (частина 1 цієї статті).
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина 2 цієї статті).
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина 3 цієї статті).