ПОСТАНОВА
Іменем України
13 січня 2020 року
Київ
справа № 1.380.2019.001240
адміністративне провадження № К/9901/33562/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 1.380.2019.001240
за позовом ОСОБА_1 до Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, постановлену суддею Хома О.П.,
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Гуляка В.В., суддів: Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,
УСТАНОВИВ:
У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗС України (далі - відповідач 1), Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - відповідач 2), де, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
визнати протиправною бездіяльність Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України;
визнати протиправною бездіяльність Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.
За змістом позовної заяви протиправну бездіяльність відповідачів пов`язує з безпідставним виключенням позивача зі списків військовослужбовців кандидатів до складу 18 окремого вертолітного загону Місії ООН у Демократичній Республіці Конго чергової ротації 2018-2019 року та не підписання додатку до Контракту про проходження військової служби.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, клопотання представників Генерального штабу Збройних Сил України та Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено повністю. Позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності - залишено без розгляду, на підставі пункту 8 частини 1 статті 240, частини 3 статті 123 КАС України, у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду та неповажністю причин пропуску такого строку.
Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що про порушення свого права позивач дізнався після отримання відповіді від начальника управління правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України № 316 1316 від 19 вересня 2018 року на своє звернення від 29 серпня 2018 року до Заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора щодо виключення його із списків військовослужбовців кандидатів до складу 18 окремого вертолітного загону Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго ротації 2018-2019 років, тому саме з цієї дати у позивача виникло право на оскарження дій та бездіяльності відповідачів, а отже з цього часу слід обраховувати місячний строк звернення до адміністративного суду. Таким чином звернувшись до Львівського окружного адміністративного суду 18 березня 2019 року позивачем пропущено як строк звернення до суду з даним позовом, так і трьохмісячний строк, передбачений у разі досудового врегулювання спору. Причини пропуску такого строку зазначені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та визнання поважними причин пропуску такого визнані судом першої інстанції неповажними.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
03 грудня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, в якій просив скасувати вказані судові рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та направити справу для продовження розгляду.
Касаційну скаргу вмотивовано тим, що, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій безпідставно не взято до уваги наведені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку причини поважності такого пропуску. Зокрема, скаржник не погоджується із тим, що строк звернення до суду із цим позовом має обраховуватися із моменту отримання ним відповіді начальника Управління правового забезпечення Генерального штабу ЗС України - начальника юридичної служби ЗС України полковника юстиції М.В. Кушніра від 19 вересня 2018 року на його звернення від 29 серпня 2018 року № 22303. З цього приводу скаржник зазначає, що до Управління правового забезпечення Генерального штабу позивач не звертався. Також немає будь-яких доказів того, що заступник Генерального прокурора України - Головного військового прокурора, якому було адресовано звернення від 29 серпня 2018 року № 22303, уповноважував М .В. Кушніра надавати відповіді на звернення від його імені. Тому на думку скаржника, його право на звернення в порядку статті 110 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України залишається нереалізованим та є триваючим. Наведені обставини пропущеного строку звернення до суду скаржник вважає поважними.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у даній справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 11 січня 2020 року дану касаційну скаргу прийнято до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
19 грудня 2019 року від Генерального штабу Збройних Сил України надійшов відзив на касаційну скаргу, де просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін. Вказують, що даний спір стосується проходження позивачем публічної служби. Кодексом адміністративного судочинства України встановлено місячний строк для звернення до суду з даною категорією справи. Позивач про порушення свого права дізнався 19 вересня 2018 року, після надання Управлінням правового забезпечення Генерального штабу Збройних Сил України відповіді на звернення ОСОБА_1 щодо неправомірних дій відповідачів по виключенню ОСОБА_1 зі списків військовослужбовців кандидатів до складу 18 окремого вертолітного загону Місії ООН зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго ротації 2018-2019 та не підписання додатку до Контракту про проходження військової служби. До суду з даним позовом позивач звернувся лише 18 березня 2019 року, що свідчить про порушення встановленого законом строку звернення до суду.
23 грудня 2019 року від Командування Сухопутних військ Збройних Сил України надійшов відзив на касаційну скаргу, де просять відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін з тих самих підстав, що викладені у відзиві Генерального штабу Збройних Сил України.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Зі змісту наведених норм вбачається, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
За змістом частин 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.