ПОСТАНОВА
Іменем України
13 січня 2020 року
Київ
справа № 815/1354/15
адміністративне провадження № К/9901/63383/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/1354/15
за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов`язання прийняти до виконання виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого - судді Вербицької Н.В., суддів: Джабурії О.В., Кравченка К.В.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. 03 березня 2015 року публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області в особі структурного підрозділу - відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області, в якому просило:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) ВП №46621347 від 23 лютого 2015 року;
1.2. зобов`язати відповідача прийняти до виконання виконавчий напис, вчинений 10 грудня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Наталією Юріївною, зареєстрований в реєстрі за № 3913, та відкрити виконавче провадження.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 24 квітня 1999 року (далі - Закон № 606-XIV) за його заявою, не означає закінчення виконавчого провадження, тому не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження за таким виконавчим документом в разі повторного звернення стягувача із зазначеним виконавчим документів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
3.1. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Щеглової Євгенії Віталіївни ВП №46621347 від 23 лютого 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу).
3.2. Зобов`язано Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в особі структурного підрозділу - Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області прийняти до виконання Виконавчий напис, вчинений 10 грудня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Наталією Юріївною, зареєстрований в реєстрі за № 3913, та відкрити виконавче провадження.
4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем при прийнятті 23 лютого 2015 року спірної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, помилково застосовано положення частини 1 статті 26 Закону № 606-XIV, яка стосується лише випадків, коли виконавче провадження ще не було відкрито. Суд першої інстанції зазначив, що положення частини 5 статті 47 даного Закону надають стягувачу право повторно пред`являти виконавчий документ до виконання, незважаючи на те, що раніше, після відкриття виконавчого провадження, виконавчий документ було повернуто стягувачу за його заявою.
5. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
6. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року апеляційну скаргу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області залишено без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року залишено без змін.
7. Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року без змін, погодився з висновками суду першої інстанції, що повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків.
8. 29 травня 2018 року ОСОБА_2, як боржник за кредитним договором № 20/КФ-06 від 30 серпня 2006 року та ОСОБА_1, як майновий поручитель за іпотечним договором № 10/ІФ-06 від 30 серпня 2006 року, зазначаючи, що їх не було залучено до участі у справі, в порядку статті 323 КАС України, подали апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року після закінчення апеляційного розгляду.
9. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2015 року залишено без змін.
10. Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
10.1. При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 лютого 2013 року у справі № 1522/6649/12 відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, як безпідставної. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 використали належний спосіб захисту прав у цивільному судочинстві та оскарження судового рішення в адміністративній справі про скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження більш ніж через три роки призводить лише до затягування проведення примусових виконавчих дій по виконанню виконавчого напису.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
11. 08 жовтня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
12. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що є підставою для його скасування. ОСОБА_1 звертала увагу на те, що суд апеляційної інстанції протиправно позбавив її можливості взяти участь у судовому процесі, розглянув справу за її відсутності та не повідомив її про день і час розгляду справи, а тому, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказані обставини зумовлюють обов`язкове скасування оскаржуваного судового рішення і направлення справи на новий розгляд. Скаржник також зазначила, що з колишнім чоловіком і апелянтом ОСОБА_2 , у якого є представник за довіреністю у межах даної справи - Дідуренко С.В., не спілкується та не підтримує жодних стосунків.
13. 08 жовтня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білоус О.В., судді Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
14. Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
15. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року № 597/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Білоус О.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 11 січня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні.
Позиція інших учасників справи
17. 26 жовтня 2018 року від публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанцій залишити без змін.
17.1. Представник банку вказував на те, що про розгляд справи 08 серпня 2018 року суд апеляційної інстанції належним чином повідомив боржника, оскільки у матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1, ОСОБА_2, (т. 1, а.с. 222-223, конверт було повернуто відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання"), а також довідка секретаря судового засідання від 26 липня 2018 року про сповіщення представника ОСОБА_2 про призначення справи № 815/1354/15 до судового розгляду (т.1, а.с. 226).
Установлені судами фактичні обставини справи
18. 30 серпня 2006 року між ЗАТ "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал", як іпотекодержателем, та ОСОБА_1, як іпотекодавцем, яка є майновим поручителем ОСОБА_2 за кредитним договором від 30 серпня 2006 року №20/КФ-06, був укладений іпотечний договір №10/ІФ-06, за яким іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку майно, а саме: домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 595 кв.м., кадастровий номер 5110136900:21:033:0008, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель.
19. 10 грудня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. видано виконавчий напис № 3913 про звернення стягнення на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 595кв.м., кадастровий номер 5110136900:21:033:0008, що знаходиться за цією ж адресою та належать на праві приватної власності ОСОБА_1 За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного майна, запропоновано задовольнити вимоги стягувача - ЗАТ "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" на загальну суму заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 30 серпня 2006 року №20/КФ-06890088,41 доларів США та 220271,65 грн.
20. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. 25 січня 2014 року відкрито виконавче провадження ВП №41681177 з виконання виконавчого напису нотаріуса №3913 від 10 грудня 2007 року та в подальшому здійснювалися заходи щодо його виконання, зокрема, 25 січня 2014 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а 03 лютого 2014 року - постанову про стягнення виконавчого збору.
21. У зв`язку з надходженням 26 лютого 2014 року заяви від ЗАТ "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" про повернення без виконання виконавчого напису нотаріуса № 3913 від 10 грудня 2007 року, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області Кравець О.В. у ВП № 41681177 винесено постанову від 26 лютого 2014 року про повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 частини 1 статті 47 Закону № 606-XIV.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
23. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
24. Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
25. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.