Постанова
Іменем України
08 січня 2020 року
м. Київ
справа № 755/7623/16-ц
провадження № 61-25542св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальне підприємство "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва", правонаступником якого є комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва", яка підписана представником Чебуніною Анжелою Михайлівною, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" (далі - КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва") про стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позов мотивовано тим, що у травні 2015 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи на посаді слюсаря-сантехніка 4 розряду в КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" у зв`язку із скороченням штату працівників. Рішенням Дніпровського районного від 27 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва, у справі № 755/11026/15-ц ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді слюсаря-сантехніка 4 розряду в КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва". Наказом № 358 від 20 листопада 2015 року КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" скасовано пункт 1 наказу № 224-к від 18 травня 2015 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 та поновлено його на посаді слюсаря-сантехніка. Наказом № 489к від 04 грудня 2015 року КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" ОСОБА_1 звільнено з посади слюсаря-сантехніка 4 розряду в КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" за прогул. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року по справі № 755/3185/16-ц ОСОБА_1 поновлено на посаді слюсаря-сантехніка 4 розряду в КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва". Наказом № 20-к КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" від 12 травня 2016 року ОСОБА_1, слюсарю-сантехніку 4 розряду, з 26 травня 2016 року по 23 червня 2016 року надано чергову відпустку на 28 календарних днів за період з 20 травня 2015 року по 19 травня 2016 року, однак відпустка не оплачена. В день звільнення, 23 листопада 2015 року, позивачу не виплачена заробітна плата за 20 та 23 листопада 2015 року та компенсація за невикористану відпустку.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив стягнути з КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва":
заборгованість з виплати заробітної плати за 20 та 23 листопада 2015 року у розмірі 267,34 грн;
компенсацію за невикористану відпустку за період з 19 травня 2015 року по 23 листопада 2015 року у кількості 28 днів з урахуванням середньоденного заробітку у розмірі 4304,72 грн;
середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 23 листопада 2015 року по день розгляду справи у суді.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у складі судді Арапіної Н. Є., позов задоволено частково.
Стягнуто з КП "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва" на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати за роботу 20 та 23 листопада 2015 року у розмірі 267,34 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 листопада 2015 року по 21 грудня 2016 року у розмірі 17 621,71 грн (без врахування прибуткового податку й інших обов`язкових платежів). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявна заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за 20 та 23 листопада 2015 року. 01 грудня 2016 року, під час розгляду справи, позивачу оплачено щорічну відпустку за 6 календарних днів у сумі 603,18 грн та 22 календарних дні у розмірі 2 211,66 грн. Оскільки при звільненні позивача, відповідачем не було здійснено усіх належних йому виплат, а саме за два дні роботи та компенсацію за невикористану відпустку, то підлягає стягненню і середній заробіток за період з 23 листопада 2015 року по 21 грудня 2016 року у розмірі 17 621,71 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу представника КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" - Чебуніної А. М. задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року змінено. Абзац другий резолютивної частини рішення суду першої інстанції викладено в наступній редакції: "Стягнути з Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за 20 листопада 2015 року у розмірі 133,67 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 червня по 21 грудня 2016 року у розмірі 9 431,76 грн, а всього 9 565,43 грн. Сума визначена без врахування зборів та інших обов`язкових платежів". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі з 23 листопада 2015 року та стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 листопада 2015 року по 19 квітня 2016 року у сумі 15 527,74 грн, то з відповідача підлягає стягненню заборгованість по заробітної платі за 20 листопада 2015 року у розмірі 133,67 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 червня по 21 грудня 2016 року у розмірі 9 431,76 грн.
Аргументи учасників справи
У червні 2017 року КП "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва" подало касаційну скаргу через представника Чебуніну А. М., в якій просить оскаржене рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. При цьому посилалося на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що 20 листопада 2015 року ОСОБА_1 не працював та за ним не зберігалась заробітна плата, а суди не надали належної оцінки всім доказам в матеріалах справи, не врахували, що відповідачем за період неодноразових звільнень та поновлень на роботі ОСОБА_1 при розрахунку з ОСОБА_1 були виплачені надлишкові кошти; апеляційний суд не врахував, що сума, яка була виплачена відповідачеві у зв`язку з його звільненням у червні 2016 року не мала жодного відношення до виплати зарплати в листопаді 2015 року, а тому апеляційний суд безпідставно вирішив питання про стягнення середнього заробітку за період з червня 2016 року по грудень 2016 року.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що рішення апеляційного суду оскаржується в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до КП "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва" про стягнення заборгованості по заробітній платі за 20 листопада 2015 року у розмірі 133,67 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 червня по 21 грудня 2016 року у розмірі 9 431,76 грн. В іншій частині рішення апеляційного суду не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2020 року залучено до участі у справі правонаступника КП "Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва" -комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що з 01 січня 2014 року ОСОБА_1 працював на посаді слюсаря-сантехніка 4 розряду в КП "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва".
Наказом № 224-к від 18 травня 2015 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи, у зв`язку із скороченням штату працівників.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року у справі № 755/11026/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді слюсаря-сантехника 4 розряду. Стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 травня 2015 року по 27 липня 2015 року у розмірі 7 225,78 грн.