ПОСТАНОВА
Іменем України
10 січня 2020 року
Київ
справа №340/1218/19
адміністративне провадження №К/9901/31571/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Калашнікової О. В., Соколова В.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, прийняте у складі судді Сагуна А.В. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року , прийняту у складі колегії суддів: Семененка Я.В. (головуючий), Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області;
1.2. стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 29.12.2018 по 15.07.2019 включно в розмірі 36283,18 грн.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1301/к від 27.04.2015. Позивача поновлено на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 28.04.2015 та стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 157262,17 грн. Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць допущено судом до негайного виконання.
2.1. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року скасовано в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 28 квітня 2015 року, зобов`язано ГТУЮ нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28.04.2015 року по 06.04.2018 включно в розмірі 157262,17 грн. та допущення у вказаній частині рішення до негайного виконання та прийнято нову постанову у цій частині, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
2.1.1. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області з 28 квітня 2015 року, стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28.04.2015 по 06.04.2018 в розмірі 199828,26 грн. В решті рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 в справі №П/811/1672/15 - залишено без змін.
2.2. Рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 28.04.2015 по 06.04.2018 включно виконано, однак, обов`язок щодо поновлення позивача на вищевказаній посаді відповідачем дотепер не виконано, в зв`зку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року по справі № П/811/1672/15 позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: начальник Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді було задоволено у повному обсязі.
4.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.04.2015 року №1301/к "Про звільнення ОСОБА_1 ".
4.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, з 28 квітня 2015 року.
4.3. Зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28.04.2015 по 06.04.2018 включно в розмірі 157 262,17 грн.
5. В подальшому, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року скасовано в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 28 квітня 2015 року, зобов`язання ГТУЮ нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28.04.2015 по 06.04.2018 включно в розмірі 157 262,17 грн. та допущення у вказаній частині рішення до негайного виконання та прийнято нову постанову у цій частині, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області з 28 квітня 2015 року, стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28.04.2015 по 06.04.2018 в розмірі 199 828,26 грн. В решті рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 року в справі №П/811/1672/15 - залишено без змін.
6. На виконання вказаних рішень, отримано виконавчі листи.
7. Рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 28.04.2015 по 06.04.2018 включно виконано, шляхом списання бюджетних коштів з казначейських рахунків. Натомість, позивача поновлено на посаді не було.
8. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №1140/5/19 від 13.03.2019, яке набрало законної сили, було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з Міністерства юстиції України середній заробіток за затримку виконання рішення суду про поновленні на роботі за період з 07.04.2018 по 28.12.2018 включно в розмірі 52529,38 грн.
9. Оскільки позивача не було поновлено на посаді і з 29.12.2018, останній звернувся до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 29.12.2018 по 15.07.2019.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 17 липня 2019 року, яку залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року, позов задоволено частково.
10.1. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 29.12.2018 по 15.07.2019 включно в розмірі 36283,18 грн.
10.2. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
11. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що рішенням суду, яке набрало законної сили, поновлено позивача на посаді начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області з 28 квітня 2015 року. Оскільки позивач на посаді начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області поновлений не був, у зв`язку з невиконанням відповідачем судового рішення, то у позивача наявне право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в силу приписів ст. 236 Кодексу законів про працю України.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
13. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами не враховано, що відсутнє відкрите виконавче провадження, в межах якого має виконуватися судове рішення, яким позивача поновлено на посаді. Також вказано, що посада, на якій поновлено позивача, відсутня в організаційно-штатній структурі Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. На переконання відповідача, вказані обставини свідчать про наявність об`єктивних, поважних причин невиконання рішення суду про поновлення позивача на посаді та неможливість застосування санкції, що передбачена ст. 236 Кодексу законів про працю України. Крім того, скаржник вказує, що станом на час ухвалення рішення про поновлення позивача на посаді він вже працевлаштувався в КП "Поліграфія", де і працює до цього часу, а тому не може бути поновлений на посаді начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області та працювати відповідно за сумісництвом, зважаючи на пряму заборону, закріплену у статті 25 Закону України "Про запобігання корупції". Також відповідачем вказано про необхідність відрахування із середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29.12.2018 по 15.07.2019, суми заробітної плати позивача, отриманої в КП "Поліграфія"
14. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
15. Оскільки з матеріалів касаційної скарги вбачається, що відповідачем оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині позовних вимог, які були задоволені, тому оскаржувані рішення судом касаційної інстанції перевіряються лише в цій частині в межах доводів та вимог касаційної скарги.
V. Джерела права й акти їх застосування
16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
18. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
19. Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
20. Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
21. Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.