ПОСТАНОВА
Іменем України
10 січня 2020 року
Київ
справа №826/7160/16
адміністративне провадження №К/9901/50888/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 826/7160/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом" до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Аліменка В.О., суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю)
І РУХ СПРАВИ
1. У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві, в якому просило:
- визнати протиправним повернення без виконання Головним управлінням ДКС у м. Києві виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 у судовій справі № 810/3396/13-а;
- зобов`язати ГУ ДКС у м. Києві виконати виконавчий лист Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 у судовій справі № 810/3396/13-а про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Інтерформ" витрат на проведення судової експертизи у розмірі 46 809,00 грн. У заяві від 03.08.2017 позивач конкретизував, що зазначене повернення оформлено листом від 23.10.2015 № 05-08/1773-13326.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним повернення Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДР 37993783; адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерформ" без виконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 у судовій справі № 810/3396/13-а, що оформлено листом від 23.10.2015 № 05-08/1773-13326. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДР 37993783; адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) виконати виконавчий лист Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 у судовій справі № 810/3396/13-а про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерформ" (код ЄДР 24593200; адреса: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 125) витрат на проведення судової експертизи у розмірі 46 809,00 грн.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом" звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 у справі № 826/7160/16.
6. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г. відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 826/7160/16 (провадження К/9901/50888/18).
7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 07 червня 2019 року касаційну скаргу у справі № 826/7160/16 (провадження К/9901/50888/18) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.
8. Верховний Суд ухвалою від 20 червня 2019 року прийняв до провадження вищевказану касаційну скаргу.
9. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Зазначив, що кошти на проведення експертиза, про стягнення яких просить позивач, на рахунки Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві не надходили, а тому і підстави для їх списань з рахунку відповідача - відсутні.
10. Касатор надав заперечення на відзив, в яких вказав, що ним в ході судового розгляду справи надавалось підтвердження зарахування коштів за проведення судової експертизи до державного бюджету України, а тому стягнення таких коштів на його користь має бути виконане саме відповідачем.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 у справі № 810/3396/13-а вирішено, крім іншого, стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерформ" витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи у розмірі 46 809 грн.
12. 28 серпня 2014 року судом видано виконавчий лист про стягнення, зокрема, витрат за проведення експертизи у розмірі 46 809 грн., із зазначенням, що судове рішення набрало законної сили 07.08.2014.
13. 06.04.2015 за № 02/148 стягувачем сформовано заяву про виконання судового рішення, яку подано до ГУ ДКС України у м. Києві.
14. 19.05.2015 за № 06-08/2215-6014 ГУ ДКСУ у м. Києві стягувачу надано відповідь, в якій, крім іншого, зазначено, що списання коштів здійснюється з відповідного рахунку, на який такі кошти зараховані. Зазначено також, що згідно платіжного доручення від 10.10.2013 № 1544 кошти у сумі 46809,00 грн. були зараховані на рахунок Київського НДІ судових експертиз МЮУ № 31255272210579 "Рахунок для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ". Отже, як зазначено у відповіді, оскільки у Законі України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" бюджетні призначення на повернення витрат на проведення судових експертиз не передбачені, тому рахунки, з яких би здійснювалось таке відшкодування, в ГУ відсутні.
15. Вказаним листом позивачу повернуто виконавчий лист.
16. Надалі позивач звернувся до ГУ ДКСУ у Київській області із заявою від 16.07.2015 № 02/262 відносно повернення судового збору. Листом ГУ ДКСУ у Київській області від 05.08.2015 позивача проінформовано повернення судового збору. Водночас, на адресу ГУ ДКСУ у м. Києві направлено оригінал виконавчого листа від 07.08.2014 № 810/3396/13-а для повернення витрат з проведення судової експертизи.
17. 06.08.2015 позивач звернувся до ГУ ДКСУ у м. Києві щодо повернення витрат на проведення судової експертизи, додавши копії судових рішень та зазначивши, що оригінал виконавчого листа надано ГУ ДКСУ у Київській області.
18. У відповідь на вказану заяву ГУ ДКСУ у м. Києві листом від 21.08.2015 № 05-08/1493-11017 повідомило позивача, що у поданому пакеті документів відсутній виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва, хоча цей виконавчий лист видавався Київським окружним адміністративним судом та в оригіналі був надісланий із вищезгаданим листом ГУ ДКСУ у Київській області. Зазначено також, що після отримання оригіналу виконавчого листа ГУ ДКСУ у м. Києві здійснить заходи щодо виконання рішення суду.
19. 09.09.2015 листом № 02/311 "Щодо поновлення безспірного списання коштів" позивач знову звернувся до ГУ ДКСУ у м. Києві із нагадуванням вищенаведених обставин та просив виконати рішення суду.
20. Листом від 23.10.2015 № 05-08/1773-13326 ГУ ДКСУ у м. Києві рекомендувало позивачу звернутися до суду для внесення змін до рішення, а саме змінивши Державний бюджет України на ДПІ в Обухівському районі ГУ ДВС у Київській області. Враховуючи наведене, виконавчий лист повернуто без виконання. Вказана відповідь отримана позивачем 11.11.2015, що не заперечується відповідачем.
21. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з позовом до суду, оскільки на його думку така бездіяльність та такі дії відповідача порушують його права, зокрема, щодо відшкодування витрат на судову експертизу на підставі рішення суду, яке підлягає безумовному виконанню.
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
22. Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшов до висновку, що саме органам казначейства надано право безспірного списання коштів з рахунка, на якому обліковуються кошти доходів бюджету. Іншим державним органам, окрім органів казначейства, повноважень щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів на підставі виконавчих документів не надано. З огляду на викладене, відмова ГУ ДКСУ у м. Києві виконати виконавчий лист, виданий Київським адміністративним судом з наведених у цій відмові підстав є протиправною.
23. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції дійшов висновку, що посилання Головного управління Казначейства у листі від 23.10.2015р. №05-08/1773-13326 на необхідність звернення позивача до суду із заявою про внесення змін до рішення, а саме замінивши Державний бюджет України на ДПІ в Обухівському районні ГУ ДФС у Київській області є вірним та обґрунтованим. У зв`язку з тим, що позивачем не було надано рішення суду про внесення змін до рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2014р. у справі № 810/3396/13-а про зміну боржника "замінивши Державний бюджет України на ДПІ в Обухівському районні ГУ ДФС у Київській області" та виконавчий лист відповідно, апеляційний суд прийшов до висновку, що Головне управління Казначейства не мало підстав для виконання виконавчого листа у відповідності до вимог п. 19 Порядку.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. У касаційній скарзі касатор вказав, що у разі, якщо законом відповідний вид надходжень до державного бюджету не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються ці кошти за кодом класифікації доходів бюджету "Інші надходження".
25. На думку касатора, позиція апеляційного суду щодо можливості стягнення коштів лише із рахунків, на які їх попередньо було зараховано, є помилковою, оскільки відповідно до ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України (на час спірних правовідносин) до судових витрат які відшкодовуються із Державного бюджету України належать зокрема витрати на правову допомогу, на відрядження, на залучення перекладачів, тощо, які до державного та місцевого бюджету відповідно до чинного законодавства не перераховуються та як доходи відповідних бюджетів не обліковуються. Натомість іншим державним органам, окрім органів казначейства, повноважень щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів на підставі виконавчих документів не надано.
26. Стосовно доводів відповідача про необхідність внести зміни до рішення суду, яке підлягає виконанню, касатор зазначив, що Київський окружний адміністративний суд приймаючи постанову від 01.04.2014 по справі № 810/3396/13-а, керувався чинною на той час редакцією частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлювала, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року № 174 "Про затвердження Інструкції з діловодства в адміністративних судах", у виконавчому листі зазначається резолютивна частина судового рішення. На підставі викладеного вище, 28.08.2018 Київським окружним адміністративним судом за результатами розгляду та вирішення спірних правовідносин, видано виконавчий лист у судовій справі № 810/3396/13-а, яким постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом" (код ЄДРПОУ: 24593200) судові витрати, що відповідає резолютивній частині судових рішень у справі.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
28. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі №810/3396/13-а адміністративний позов ТОВ "Інтерфом" задоволено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року постанова Київського окружного адміністративного суду залишена без змін.
30. Відповідно до ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
31. Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
32. Згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, на час прийняття судових рішень та оформлення виконавчого листа), якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).