ПОСТАНОВА
Іменем України
09 січня 2020 року
м. Київ
справа №826/16077/18
адміністративне провадження №К/9901/24967/19, К/9901/25675/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Міністерства культури України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві (суддя Келеберда В. І.) від 09 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Степанюк А. Г., судді: Епель О. В., Шурко О. І.) від 31 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" до Міністерства культури України, третя особа - Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання незаконним та скасування наказу в частині,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" (далі - ТОВ "Скайпроджект") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства культури України (далі -Мінкультури), третя особа - Департамент культури виконавчої органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент культури), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Мінкультури від 15 вересня 2010 року № 706/0/16-10 в частині п. 48 додатку № 8 до наказу, яким до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за критерієм місцевого значення занесено об`єкт культурної спадщини "Особняк", який розташований за адресою: вул. Лабораторна, 9б, м. Київ .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, позов задоволено у повному обсязі.
Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не було подано будь-яких документів на підтвердження обставин справи, а відтак відсутні докази дотримання Мінкультури вимог законодавства в частині складання облікової документації на виявлений об`єкт культурної спадщини та її повноти, у тому числі, акт технічного стану об`єкта. Крім того, суди зазначили, що Мінкультури не доведено, чи була спірна будівля об`єктом будівельно-технічного дослідження та чи були у зв`язку з цим поставлені питання, що вимагають спеціальних знань у галузі мистецтвознавства.
Не погодившись з такими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Мінкультури та Департамент культури подали до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційні скарги, у яких просять скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційні скарги, Мінкультури та Департамент культури зазначили, що включення будинку, розташованого за адресою: вул. Лабораторна, 9б, м. Київ, до переліку об`єктів культурної спадщини здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме: на підставі протоколу експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Скаржники стверджують, що відповідність пам`ятки критеріям, визначеним Порядком визначення категорії пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, підтверджена науково-методичною радою Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій. Крім того, Мінкультури та Департамент культури звертають увагу на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки, на їх думку, про перебування будинку у Державному реєстрі нерухомих пам`яток України ТОВ "Скайпроджект" дізналося або повинне було дізнатися ще у 2017 році з моменту набуття права власності на такий об`єкт нерухомості.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалами від 19 вересня та 02 жовтня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами.
29 жовтня та 11 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Скайпроджект" про прискорення призначення цієї справи до касаційного розгляду.
Колегія суддів звертає увагу, що в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначено, що однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що зазначений вище принцип є одним із основоположних для дотримання процесуальних прав та інтересів учасників справ. При цьому у справі "Циммерман і Штайнер проти Швейцарії" (п. 29 рішення ЄСПЛ від 13 липня 1981 року) ЄСПЛ зазначив, що тимчасове нагромадження невирішених справ не призводить до відповідальності Договірну державу, якщо вона оперативно вживає заходів для подолання такої надзвичайної ситуації. До методів, які визнані як тимчасово доцільні, ЄСПЛ відніс встановлення певної черговості розгляду справ, яка залежить не тільки від дати порушення справи в суді, а й ступеня її терміновості, важливості та, зокрема, з`ясування, яке значення для даної особи(осіб)має вирішення справи.
Ураховуючи клопотання учасника справи про прискорення розгляду цієї справи в касаційному порядку, та з метою дотримання основоположних принципів КАС України і правових висновків ЄСПЛ, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 грудня 2019 року призначив цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 12 грудня 2019 року.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства культури і туризму України від 15 вересня 2010 року № 706/0/16-10 "Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України" було занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України з категорією місцевого значення у міста Києва, зокрема, об`єкт культурної спадщини "Особняк" по вул. Лабораторній, 9б, та присвоєно останньому охоронний номер 628-Кв (п. 48 додатку 8 до даного наказу).
ТОВ "Скайпроджект" є власником будівлі загальною площею 276,40 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 9-б, на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку від 29 травня 2017 року. Вказане також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 травня 2017 року № 88333729.
В подальшому позивач вирішив реалізувати належне йому право на будівлю, у зв`язку з чим останній звернувся до нотаріуса для підготовки необхідних документів. Проте, нотаріусом було повідомлено, що наказом Міністерства культури і туризму України від 15 вересня 2010 року № 706/0/16-10 в частині п. 48 додатку № 8 до нього внесено запис до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за критерієм місцевого значення об`єкт культурної спадщини "Особняк", який розташований за вказаною вище адресою, а тому ТОВ "Скайпроджект" позбавлений права вільного розпорядження своїм майном.
За таких обставин ТОВ "Скайпроджект" направлено на адресу Мінкультури адвокатський запит щодо надання інформації про перебування будинку за адресою: м. Київ, вул. Лабораторна, 9-б у реєстрі пам`яток України.
Листом Мінкультури від 09 серпня 2018 року № 3635/10-4/13-18 позивача було повідомлено, що відповідно до наказу від 15 серпня 2010 року № 706/0/16-10 зазначена будівля занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятка архітектури та містобудування за категорією місцевого значення (охоронний № 628-Кв).
Не погоджуючись із таким наказом відповідача, посилаючись на його неправомірність, ТОВ "Скайпроджект" звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій, зокрема, виходили з того, позивач дізнався про спірний наказ від 15 серпня 2010 року № 706/0/16-10 лише у липні 2018 році, а тому ТОВ "Скайпроджект" не було пропущено шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом, передбаченого ст. 122 КАС України. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що ТОВ "Скайпроджект" було створено 17 травня 2016 року, а право власності на будинок виникло у нього лише 29 травня 2017 року. При цьому, як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу нежилого будинку від 29 травня 2017 року, в останньому жодним чином не згадується про статус будинку як об`єкта культурної спадщини. Відсутній й у покупця - ТОВ "Скайпроджект" обов`язок зі здійснення перевірки перебування об`єкту цивільних прав - нерухомого майна у Державному реєстрі нерухомих пам`яток України.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні зі своїм змістом норми права містилися й у ст. 99 КАС України у редакції, яка була чинною на момент набуття ТОВ "Скайпроджект" права власності на спірний будинок.
Отже, процесуальний закон встановлює шестимісячний строк для звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів.
З аналізу вказаних норм випливає, що законодавець враховував не тільки безпосередню обізнаність особи про факти порушення її прав, а й об`єктивну можливість цієї особи знати про такі факти.
Крім того, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.