1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



09 січня 2020 року

м. Київ

справа № 210/350/16-а

адміністративне провадження № К/9901/34610/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІНВЕСТ ПЛЮС" на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (у складі головуючого судді Скотар Р. Є.) від 21 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Щербака А. А., суддів Чабаненко С. В., Баранник Н. П.) від 05 жовтня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІНВЕСТ ПЛЮС" до виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІНВЕСТ ПЛЮС" (далі - ТОВ "ТОРГІНВЕСТ ПЛЮС", Товариство) звернулося до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до виконавчого комітету Криворізької міської ради (далі - виконком Криворізької міськради), третя особа - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради (далі - Управління), у якому з урахуванням уточнення вимог просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання письмового погодження власника місця розташування рекламного засобу або уповноваженого ним органу (особи) для переоформлення дозвільних та правовстановлюючих документів;

- визнати ТОВ "ТОРГІНВЕСТ ПЛЮС" таким, що набуло право на розміщення зовнішньої реклами згідно з дозволами на розміщення зовнішньої реклами від 01 серпня 2002 року № 610, 654, 657; від 09 квітня 2003 року № 572, 573, 577, 583, 579; 592; від 18 квітня 2003 року № 609, 615, 617, 618, 621, 623, 629, 632, 633, 634, 636, 638, 646, 648, 649, 650, 661, 662, 665, 666; від 05 травня 2003 року № 469; від 28 грудня 2004 року № 305;

- зобов`язати виконком Криворізької міськради надати ТОВ "ТОРГІНВЕСТ ПЛЮС" письмове погодження власника місця розташування рекламного засобу або уповноваженого ним органу (особи), з метою переоформлення дозвільних документів та правовстановлюючих документів за договорами купівлі-продажу рекламних конструкцій від 04 серпня 2015 року № 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09; від 05 серпня 2015 року № 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18; від 06 серпня 2015 року № 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27 та від 07 серпня 2015 року № 28, 29, 30, 31;

- зобов`язати виконком Криворізької міськради переоформити дозволи на розміщення зазначеної вище зовнішньої реклами шляхом їх видачі Товариству.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області постановою від 21 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи Товариству в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що виконком Криворізької міськради не допустив протиправної бездіяльності, оскільки позивач не звертався у визначений законом строк із заявою та необхідними документами щодо переоформлення дозволів до Муніципального центру адміністративних послуг "Віза", який здійснює прийняття від суб`єкту господарювання документів дозвільного характеру.

Крім того, за позицією судів попередніх інстанцій, підстави для надання письмового погодження місця розташування рекламного засобу або уповноваженого ним органу (особи) з метою переоформлення дозвільних та правовстановлюючих документів на придбані ним рекламні конструкції відсутні у зв`язку з тим, що рішенням виконкому Криворізької міськради від 01 вересня 2015 року № 353 було припинено дію договору від 01 січня 2010 року № 0135зр10 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Кривого Рогу.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2017 року ТОВ "ТОРГІНВЕСТ ПЛЮС" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просило скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року та ухвалити нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Товариство зазначило, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усіх обставин справи. За позицією позивача, виконком Криворізької міськради допустив протиправну бездіяльність, оскільки нібито не розглянув заяву ТОВ "ТОРГІНВЕСТ ПЛЮС" про переоформлення дозволу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01 листопада 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08 січня 2020 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

Як убачається з матеріалів справи, у серпні 2015 року між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договори купівлі-продажу рекламних конструкцій, зокрема: від 04 серпня 2015 року № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9; від 05 серпня 2015 року № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18; від 06 серпня 2015 року № 19, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27; від 07 серпня 2015 року № 28, № 29, № 30, № 31 (далі - Договори).

На підставі зазначених Договорів ТОВ "ТОРГІНВЕСТ ПЛЮС" прийняло у свою власність рекламні конструкції, місце знаходження яких передбачено договором від 01 січня 2010 року № 0135зр10, на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Кривого Рогу, укладеним між управлінням містобудування та архітектури виконкому Криворізької міськради та ФОП ОСОБА_1 .

При цьому, відповідно до п. 7.6 договору від 01 жовтня 2010 року № 0135зр10 перехід права власності на рекламний засіб до другої особи, передача його в оренду, а також ліквідація юридичної особи - Розповсюджувача є підставою для зміни умов або розірвання Договору.

З матеріалів справи також убачається, що на вказані вище рекламні конструкції попереднім власником було отримано дозволи на розміщення реклами від 01 серпня 2002 року № 610, 654, 657; від 09 квітня 2003 року № 572, 573, 577, 583, 579; 592; від 18 квітня 2003 року № 609, 615, 617, 618, 621, 623, 629, 632, 633, 634, 636, 638, 646, 648, 649, 650, 661, 662, 665, 666; від 05 травня 2003 року № 469; від 28 грудня 2004 року № 305.

За позицією позивача, робочим органом щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами відповідно до рішення Криворізької міськради від 28 листопада 2007 року № 1995 "Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті" було призначено Комунальне підприємство "Парковка та реклама". Водночас, рішенням Криворізької міськради від 14 жовтня 2009 року № 3530 дію п. 3 вказаного вище рішення призупинено до затвердження нового порядку, яким буде визначено робочий орган, а до прийняття нового порядку функції робочого органу покладено на управління містобудування і архітектури виконкому міської ради.

За таких обставин 18 серпня 2015 року ТОВ "ТОРГІНВЕСТ ПЛЮС" звернулося до Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міськради, а 25 вересня 2015 року - до виконкому Криворізької міської ради із заявами про надання письмового погодження місця розташування рекламного засобу або уповноваженого ним органу (особи) з метою переоформлення дозвільних та правовстановлюючих документів на придбані ним рекламні конструкції.

У відповідь на таку заяву 11 вересня та 01 жовтня 2015 року Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міськради повідомило позивача, що жодним розпорядчим документом міської ради дане Управління не визначено уповноваженим органом (особою) в частині узгодження дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

У подальшому, а саме 09 листопада 2015 року Товариство направило до Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міськради, і до Комунального підприємства "Парковка та реклама" заяви про надання письмового погодження місця розташування рекламного засобу або уповноваженого ним органу (особи) з метою переоформлення дозвільних та правовстановлюючих документів, а також щодо переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Однак, відповіді на такі заяви позивач від Управління містобудування і архітектури виконкому Криворізької міськради, і до Комунального підприємства "Парковка та реклама" не отримав.

Вважаючи, що виконком Криворізької ради, не надавши письмове погодження власника місця розташування рекламного засобу або уповноваженого ним органу (особи) для переоформлення дозвільних та правовстановлюючих документів, допустив протиправну бездіяльність, ТОВ "ТОРГІНВЕСТ ПЛЮС" звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Судові рішення, ухвалені за результатом розгляду цього позову, є предметом касаційного перегляду в даній справі.

Проаналізувавши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями (…) у порядку, установленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної законодавчої норми Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2003 року № 2067 затвердив Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила).


................
Перейти до повного тексту