ПОСТАНОВА
Іменем України
09 січня 2020 року
м. Київ
справа № 818/435/16
адміністративне провадження № К/9901/6939/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
Судді-доповідача Саприкіної І. В.,
Суддів Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сумського обласного військового комісаріату на постанову Сумського окружного адміністративного суду (у складі головуючого судді Гелети С. М.) від 11 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі головуючого судді Рєзнікової С. С., суддів Бегунца А. О., Старостіна В. В.) від 21 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 до Сумського обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (в особі законного представника ОСОБА_2 ) звернулися до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумського обласного військового комісаріату (далі - Сумський ОВК), у якому просили:
- визнати незаконним рішення військового комісара Сумського ОВК Шулякова С. О. від 07 квітня 2016 року № 11/1008 про відмову позивачам у оформленні та видачі посвідчення про пільги;
- зобов`язати військового комісара Сумського ОВК Шулякова С. О. вчинити дії щодо оформлення та видачі відповідних посвідчень про право користування пільгами, які встановлені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті під час проходження служби, - членам родини загиблого військовослужбовця Збройних сил України молодшого сержанта ОСОБА_4 : батьку - ОСОБА_1, дружині - ОСОБА_2 та сину - ОСОБА_3 ;
- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі є батьком, дружиною та сином загиблого 10 жовтня 2014 року в зоні проведення антитерористичної операції (далі - АТО) у районі м. Артемівська Донецької області молодшого сержанта Збройних сил України - ОСОБА_4 і мають право на користування пільгами, які встановлені Законом № 2011-XII для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби.
Сумський окружний адміністративний суд постановою від 11 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправним рішення військового комісара Сумського ОВК від 28 жовтня 2015 року про відмову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у видачі посвідчення (довідки). Зобов`язав Сумський ОВК вчинити дії щодо оформлення та видачі посвідчення ОСОБА_1, ОСОБА_2, і довідки ОСОБА_3 про право користування пільгами, які встановлені Законом № 2011-XII для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті під час проходження військової служби. У задоволенні інших вимог відмовив.
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у жовтні 2016 року Сумський ОВК подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права і не дослідили належним чином усі обставини справи. За позицією скаржника, позивачі не наділені правом на користування пільгами, які встановлені Законом № 2011-XII для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, оскільки відповідно до п. 2 ст. 3 цього Закону його дія не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 грудня 2016 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2018 року дана справа була передана колегії у складі головуючого судді Данилевич Н. А., суддів Бевзенка В. М., Шарапи В. М., а протоколом повторного автоматизованого розподілу від 21 жовтня 2019 року колегії у складі головуючого судді Данилевич Н. А., суддів Бевзенка В. М., Шевцової Н. В.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23 жовтня 2019 року задовольнив заяви суддів Данилевич Н. А., суддів Бевзенка В. М., Шевцової Н. В. про самовідвід та передав матеріали цієї справи до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 28 жовтня 2019 року дана справа передана на розгляд колегії у складі головуючого судді Саприкіної І. В., суддів Чиркіна С. М., Шарапи В. М., а протоколом повторного перерозподілу справи від 08 січня 2020 року - колегії у складі головуючого судді Саприкіної І. В., суддів Коваленко Н. В., Кравчука В. М.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08 січня 2020 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 з 24 березня 2014 року був призваний на військову службу Сумським об`єднаним міським військовим комісаріатом Сумської області та з 30 червня 2014 року був відряджений до сектору "А" (зона проведення АТО).
10 жовтня 2014 року ОСОБА_4 загинув внаслідок протиправних дій свого командира - старшого лейтенанта ОСОБА_6 - заступника командира 8-ї батареї.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 29 липня 2015 року ОСОБА_6 був засуджений Артемівським міськрайонним судом Донецької області до 3 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 414 Кримінального кодексу України (необережне поводження зі зброєю).
Відповідно до обставин, установлених вказаним вище вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 липня 2015 року у справі № 219/7613/2014-к, який набрав законної сили, смерть настала в результаті гострої кровотечі, яка утворилась внаслідок вогнепального кульового поранення живота з ушкодженням грижової артерії.
Крім того, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 818/3655/14, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року, було визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати одноразової грошової допомоги на користь родини загиблого.
У вересні 2015 року до Сумського ОВК звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 для отримання посвідчень, а ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 - для отримання довідки про право користування пільгами, які встановлені Законом № 2011-XII, як членам родини загиблого в зоні проведення АТО молодшого сержанта ОСОБА_4 .
Згідно з інформацією, викладеною у листі від 06 травня 2016 року № 2/1661, 28 жовтня 2015 року позивачам було відмовлено у видачі посвідчення та довідки.
Підставою для відмови у видачі пільгових документів стало те, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, якщо загибель військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, актом спеціального розслідування смертельного випадку внаслідок необережного поводження зі зброєю, затвердженого командиром військової частини польова пошта В1060, установлено, що загибель молодшого сержанта ОСОБА_4 сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.
Вважаючи таке рішення Сумського ОВК протиправним та незаконним, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (в особі законного представника ОСОБА_2 ) звернулися до суду з цим позовом за захистом порушених, на їх думку, прав та інтересів.
Судові рішення, ухвалені за результатом розгляду цього позову, є предметом касаційного перегляду в даній справі.