Постанова
Іменем України
03 січня 2020 року
м. Київ
справа № 295/2189/18
провадження № 61-6746св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С., від 19 лютого 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства.
В обґрунтування позовної заяви вказав, що він є громадянином Туреччини та з 2011 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 Створювати сім`ю та укладати шлюб вони не вважали за потрібне, оскільки він постійно проживав та працював на території Туреччини, а ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком.
Дізнавшись на початку 2012 року про вагітність ОСОБА_2, яка повідомила про те, що він є батьком дитини, надавав їй фінансову та іншу допомогу. Після народження сина батьком був записаний чоловік, з яким ОСОБА_2 на той час перебувала у зареєстрованому шлюбі - ОСОБА_2 .
На час подання позовної заяви їхньому сину ОСОБА_5 виповнилося 5 років. Дитина називає його батьком. У 2014 році відповідач разом із сином приїжджала до нього у Туреччину на літні канікули. До початку 2017 року вони проводили час разом, коли він перебував на території України, проте з 2017 року ОСОБА_2 відмовляється надавати йому дозвіл на побачення з дитиною та уникає спілкування.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20 серпня 2013 року виключено відомості про ОСОБА_6 як батька ОСОБА_5 з актового запису про народження.
За таких обставин позивач просив визнати його батьківство відносно дитини ОСОБА_5, про що внести відповідні відомості до актового запису про його народження № 3542 від 13 грудня 2012 року.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира у складі судді Лєдньова Д. М. від 15 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано батьківство ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гініс, громадянина Туреччини, відносно дитини ОСОБА_5, про що вирішено внести відомості до актового запису № 3542 від 13 грудня 2012 року про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ухилення матері дитини від проведення судово-медичної генетично-ідентифікаційної експертизи для спростування чи підтвердження батьківства позивача, а також надані останнім докази у їх сукупності свідчать про походження дитини від нього.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2, скасовано рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 листопада 2018 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а також повідомлення про необхідність зʼявитися до експертної установи для проведення судово-медичної генетично-ідентифікаційної експертизи, а тому суд першої інстанції безпідставно застосував наслідки ухилення від участі у експертизі відповідно до статті 109 ЦПК України. Надані позивачем фотографії не є достатніми й беззаперечними доказами наявності кровного споріднення між позивачем та дитиною, а лише вказують на ту обставину, що між сторонами існували певні стосунки. Оскільки відсутні належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до цього ж суду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, зокрема, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за його відсутності, без належного повідомлення про розгляд справи, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості надати суду пояснення та докази у справі, порушено його право на участь у судовому засіданні.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 03 квітня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного суду від 12 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглядати справу за відсутності позивача ОСОБА_1, щодо якого відсутні відомості про вручення судової повістки.
З цим висновком суду не можна погодитися з огляду на таке.
Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Статтею 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (стаття 372 ЦПК України).
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.