Постанова
Іменем України
27 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 641/6191/17
провадження № 61-39435св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В., від 30 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовну заяву мотивовано тим, що 03 березня 2011 року вона надала у позику своїй дочці ОСОБА_3 . 145 488 грн до 01 липня 2015 року, про що останньою складено розписку. Посилаючись на те, що позичальник не виконала зобов`язання з повернення коштів у визначений сторонами договору строк та з огляду на те, що на час отримання коштів та написання розписок ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2, тобто вказані грошові кошти були витрачені на потреби сім`ї, позивач просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь заборгованість за договорами позики з урахуванням трьох процентів річних та інфляційних втрат у розмірі 198 450 грн.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що в результаті подання чергового позову про стягнення боргу за договором позики йому було спричинено моральну шкоду, розписка за договором була сфабрикована ОСОБА_1 та ОСОБА_3, обставини за позовом є вигаданими та такими, що принижують його честь і гідність, внаслідок чого він зазнав душевних страждань, змушений збирати документи до суду, замість того, щоб працювати і влаштовувати свої особисті справи та приділяти увагу своїм близьким та рідним. Розмір моральної шкоди він оцінює у розмірі
64 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова у складі судді Боговського Д. Є. від 07 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних у розмірі 198 450 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_3 не виконала свого обов`язку щодо повернення коштів за договорами позики, грошові кошти за яким бралися в інтересах сім`ї, є всі підстави для стягнення з неї та її чоловіка ОСОБА_2 у солідарному порядку всієї суми заборгованості. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів спричинення йому моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 28 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції помилково стягнув заборгованість за договором позики з ОСОБА_2, оскільки позивачем не надано доказів того, що кошти, одержані ОСОБА_3 за договором позики, використані нею в інтересах сім`ї. Крім того, відповідач не надавав згоди на отримання позики у розмірі, що виходить за межі дрібного побутового.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач надала докази, які підтверджують одержання позичальником коштів в інтересах сім`ї, зокрема, договір підряду, прибутковий касовий ордер, локальний кошторис та акт виконаних робіт з ремонту належної її чоловіку квартири. При цьому у судах попередніх інстанцій вона визнавала позов та пояснювала, що ці кошти одержані в інтересах сім`ї, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до її чоловіка.
Оскільки судове рішення оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, то в силу вимог статті 400 ЦПК України в іншій частині його законність колегією суддів не перевіряється.
Відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухваленого судом апеляційної інстанції рішення.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання постанови суду апеляційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 березня 2011 року позивач надала в борг ОСОБА_3 145 488 грн
до 01 липня 2015 року, про що останньою складено розписку. На момент складення розписки ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
Зі змісту розписки вбачається, що грошові кошти отримані
ОСОБА_3 за згодою її чоловіка ОСОБА_2 для задоволення потреб подружжя, а саме здійснення ремонту в квартирі
АДРЕСА_1 . Ця розписка підпису ОСОБА_2 не містить.
Вказані кошти у визначений договором строк позичальником повернуто не було.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (частина друга статті 1047 ЦК України).
Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником коштів із зобов`язанням їх повернення.
У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.