Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 212/6978/15-ц
провадження № 61-35624св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуприватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня
2016 року в складі судді Пустовіта О. Г. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2016 року в складі колегії суддів: Барильської П. А., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат") про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки при розрахунку та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 09 лютого 1981 року по 31 грудня 1987 року, з 19 лютого 1992 року по 01 вересня 1994 року та з 27 березня 1996 року по
02 квітня 2008 року він працював на підприємстві відповідача, був звільнений
30 травня 2008 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію. При звільненні йому не була виплачена одноразова допомога з посиланням на те, що колективним договором на 2008 рік не передбачено виплати вихідної допомоги при звільненні із підприємства, оскільки йому не виповнилося 60 років. У червні 2015 року йому стало відомо про те, що відповідно до Галузевої угоди на 2007-2008 роки, передбачено виплачувати одноразову допомогу при виході на пенсію у залежності від стажу роботи, зокрема при стажі роботи більше 20 років одноразова допомога повинна складати 3 середньомісячні заробітні плати.
З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ОСОБА_1 просив: стягнути з відповідача на свою користь 13 183,14 грн невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, 10 000,00 грн моральної шкоди, спричиненої неправильною виплатою вихідної допомоги та 28 817,36 грн середнього заробітку за час затримки при розрахунку за період з 02 квітня 2008 року по 02 серпня
2008 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2016 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з
02 квітня 2008 року по 02 серпня 2008 року в розмірі 25 937,56 грн.
Стягнуто з ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 недоплачену вихідну допомогу при звільненні у розмірі
13 183,14 грн.
Стягнуто з ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 у порядку відшкодування моральної шкоди, спричиненої неправильною виплатою вихідної допомоги у розмірі 1 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що оскільки відповідачем при звільненні позивача не здійснено остаточного розрахунку, наявні підстави для стягнення з відповідача вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. Встановивши, що такими діями відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду, дійшов висновку про її відшкодування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2017 рокуПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи. ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не є стороною Галузевої угоди і не підписувало її, тому вважало, що висновок суду про те, що на відповідача розповсюджуються положення цієї Галузевої угоди ґрунтується на припущеннях і є помилковим.
Доводи особи, яка подала заперечення
У червні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є обґрунтованими та законними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексуУкраїни, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судами установлено, що ОСОБА_1 у період з 09 лютого 1981 року по
31 грудня 1987 року, з 19 лютого 1992 року по 01 вересня 1994 року та з
27 березня 1996 року по 02 квітня 2008 року працював підземним бурильником скважен та підземним прохідником на шахті ім. Орджонікідзе.
02 квітня 2008 року ОСОБА_1 звільнений у зв`язку із виходом на пенсію з шахти ім. Орджонікідзе відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат").
Загальний стаж роботи позивача на підприємстві відповідача складає 21 рік
4 місяці.
Сторони у справ не заперечували під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій того, що шахта ім. Орджонікідзе є структурним підрозділом
ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".
ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" є правонаступником
ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".
Відповідно до довідки, виданої відповідачем від 08 липня 2015 року № 1073 заробітна плата ОСОБА_1 у грудні 2007 року становила 4 780,29 грн, січні 2008 року - 3 991,31 грн, лютому 2008 року - 4 099,48 грн, березні 2008 року - 3 885,12 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Між сторонами виник спір щодо права позивача на отримання при звільненні одноразової допомоги при виході на пенсію у розмірі тримісячної середньої заробітної плати, що передбачена умовами Галузевої угоди.