Постанова
Іменем України
24 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 161/17117/17
провадження № 51-608км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н.В.,
прокурора Кулаківського К.О.,
захисника
(в режимі відеоконференції) Юнчик О.М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Юнчик О.М. та засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 березня 2018 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030010004160, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), неодноразово судимого, останнього разу за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2017 року за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, звільненого 30 червня 2017 року після відбуття покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вищевказаним вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 26 090,12 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат і речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 05 вересня 2017 року близько 15:00 віджав раму вікна та проник до будинку АДРЕСА_2, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_2 3000 грн, 500 дол. США (12 953,12 грн за курсом Національного банку України станом на дату вчинення злочину) та ювелірні вироби із золота і срібла: каблучку золоту, 585 проби, вагою 1,5 гр, вартістю 1035 грн, жіночий ланцюжок із золота, 585 проби, вагою 4 гр, вартістю 2760 грн, підвіску золоту, 585 проби, вагою 1 гр, вартістю 690 грн, обручку золоту, 585 проби, вагою 1,5 гр, вартістю 1035 грн, чоловічу печатку із золота, 585 проби, вагою 3 гр, вартістю 2070 грн, тризуб золотий, 585 проби, вагою 1,2 гр, вартістю 828 грн, сережки золоті, 585 проби, вагою 1,5 гр, вартістю 1035 грн, сережки срібні, 925 проби, вагою 5,84 гр, вартістю 684 грн, загальною вартістю 10 137 грн, а всього майна загальною вартістю 26 090,12 грн.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційні скарги прокурора, захисника Юнчик О.М. та обвинуваченого - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах захисник та засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушують питання про скасування вищезазначених судових рішень та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.
ОСОБА_3 зазначає, що у кримінальному провадженні не встановлено розміру матеріальних збитків відповідно до вимог ст. 242 КПК, вирок обґрунтовано недопустимими доказами - протоколом пред`явлення особи для впізнання, здійсненого з порушеннями вимог статей 104, 105, 228 КПК, протоколом огляду місця події, якого не підписали всі учасники вказаної слідчої дії, проведеної всупереч ч. 2 ст. 234 КПК без дозволу слідчого судді, у зв`язку з чим похідні докази (висновки експертів) є теж недопустимими. Захисник стверджує про порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки його впізнання, відібрання відбитків пальців проведено до пред`явлення підозри, коли він перебував у статусі свідка. Суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання захисту про виклик понятих, присутніх на впізнанні, призначив ОСОБА_1 занадто суворе покарання, без урахування ступеня тяжкості вчиненого злочину та особи обвинуваченого, а апеляційний суд не звернув уваги на вказані вище порушення, не усунув їх, не надав вичерпних відповідей на доводи скарг сторони захисту, через що рішення цього суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Доводи касаційної скарги засудженого є аналогічними доводам скарги його захисника - він стверджує про недоведеність винуватості, посилається на порушення права на захист у зв`язку з проведенням із ним слідчих дій до пред`явлення підозри, вважає, що розміру завданої шкоди нічим не підтверджено, а призначене йому покарання є занадто суворим.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали подані касаційні скарги, а прокурор заперечував проти їх задоволення, просив оскаржені судові рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено.
При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, місцевий суд дійшов відповідно до вимог ст. 370 КПК на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду й оціненими згідно з положеннями ст. 94 КПК.
Такий висновок місцевий суд обґрунтував, зокрема, показаннями, наданими в суді потерпілою ОСОБА_2, свідка ОСОБА_4, даними протоколів слідчих дій, висновком експерта й іншими письмовими доказами.
Визнавши зазначені докази достовірними, допустимими, а в сукупності - достатніми, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину і правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185 КК.
Доводи сторони захисту про недопустимість як доказів протоколів, складених за результатами проведених у кримінальному провадженні слідчих дій, є необґрунтованими з огляду на нижченаведене.
Так, для проведення 05 вересня 2017 року огляду будинку потерпілої ОСОБА_2 органу досудового розслідування непотрібно було отримувати дозвіл слідчого судді, оскільки такий огляд проведено на підставі письмової заяви потерпілої (т. 1, а.п. 65), тобто вимог ч. 1 ст. 233, ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 237 КПК під час проведення указаної слідчої дії не було порушено. Протокол складено з дотриманням вимог статей 104, 105 КПК, підписано понятими ОСОБА_5 та ОСОБА_6, слідчим Півтораком О.О. (т. 1, а.п. 60-61), спеціалістом ОСОБА_7 (т. 1, а.п. 64), а відсутність у протоколі підпису спеціаліста ОСОБА_9 та наявність виправлення номеру спецпакета не є підставами для визнання зазначеного доказу та похідних від нього доказів (висновків експертів тощо) недопустимими.
Таким, що відповідає вимогам статей 104, 228 КПК є і протокол для пред`явлення особи для позавізуального впізнання від 20 жовтня 2017 року (т. 1, а.п. 66-67), згідно якого свідок ОСОБА_4 упізнав ОСОБА_1 як особу, яка 05 вересня 2017 року проникла до будинку ОСОБА_2 .