Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 683/151/16-ц
провадження № 61-35721св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 29 березня 2017 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Гринчука Р. С., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просила провести поділ житлового будинку у натурі з
надвірними будівлями, що розташований на АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовувала тим, що вона є власником 2/3 частин житлового будинку із надвірними будівлями, що розташований у м. Старокостянтинів Хмельницької області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Власником 1/3 частини вказаного будинку з надвірними будівлями є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Вказане будинковолодіння, на думку позивача, можливо поділити між співвласниками в натурі з виділенням належних їм часток таким чином, щоб була можливість відокремлено використовувати приміщення з окремими виходами.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2017 року, з урахуванням ухвали цього суду від 27 лютого 2017 року про виправлення описки, позов задоволено частково.
Здійснено розподіл будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в натурі між двома співвласниками будинку згідно з варіантом № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6/16 від 26 березня 2016 року та додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 11/16 від 18 червня 2016 року. Виділено ОСОБА_1 в натурі: частину житлової кімнати 1-6 площею 6,10 кв. м вартістю 5 092,16 грн; веранду 1-1 площею 5,8 кв. м вартістю 4 841,70 грн, ванну кімнату 1-2 площею 4,4 кв. м вартістю 3 673 грн; кухню 1-3 площею 7,7 кв. м вартістю 6 427,80 грн; житлову кімнату 1-4 площею 15,5 кв. м вартістю 12 939 грн; коридор 1-7 площею 6,7 кв. м вартістю 5 593 грн, всього площею 46,2 кв. м, загальною вартістю 38 566,66 грн, а також господарські будівлі: хлів площею 23,9 кв. м вартістю 6 064 грн, погріб під хлівом площею 10,9 кв. м вартістю 3 898 грн; 2/3 частки огорожі площею 14 кв. м, вартістю 612 грн, а всього площею 48,8 кв. м, вартістю 10 556 грн. Загальна вартість частини будинковолодіння - 49 122,66 грн із часткою після поділу 59 %. Виділено ОСОБА_2 в натурі: житлову кімнату 1-5 площею 15 кв. м, вартістю 12 521,70 грн; частину житлової кімнати 1-6 площею 8,10 кв. м, вартістю 6 761,64 грн, а всього площею 23,1 кв. м, вартістю 19 283,34 грн; а також господарські будівлі: гараж площею 24,44 кв. м, вартістю 14 867 грн; 1/3 частки огорожі площею 7,0 кв. м, вартістю 306 грн. Загальна вартість частини будинковолодіння - 34 456,34 грн із часткою після поділу 41 %.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок відшкодування різниці відступлення від ідеальних часток будинковолодіння в сумі 6 596,64 грн.
Для здійснення роздільного користування виділеними частинами житлового будинку зобов`язано ОСОБА_1 закрити дверні прорізи із житлової кімнати 1- 5 у житлову кімнату 1-4 та із житлової кімнати 1-5 в житлову кімнату 1-6; у житловій кімнаті 1-6 влаштувати перегородку, згідно з планом розподілу. Для здійснення реального роздільного користування виділеними частинами житлового будинку зобов`язано ОСОБА_2 облаштувати дверний проріз з житлової кімнати 1-5 у частину житлової кімнати 1-6, що виділяється йому у власність; у приміщенні частини житлової кімнати 1-6 в стіні фасадної сторони житлового будинку частково розібрати віконний проріз та встановити вхідний дверний блок. Вказані роботи провести ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за власний рахунок. Будівельні роботи з улаштування інженерних мереж (електрообладнання, водопостачання, водовідведення, газопостачання) необхідно виконувати ОСОБА_2 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розподіл спірного будинковолодіння необхідно здійснити за варіантом № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6/16 від 26 березня 2016 року та додаткової судової будівельно-технічної експертизи №11/16 від 18 червня 2016 року, який хоча і передбачає розподіл нерухомого майна з відхиленням від ідеальних часток співвласників, однак в той же час є найбільш наближеним до цих часток серед інших варіантів, в той час як розмір компенсаційної виплати за відхилення від ідеальної частки є найменшим серед інших варіантів і враховує, вищенаведені обставини. Суд врахував, що позивач постійно проживає у спірному будинковолодінню, а відповідач у вказаному будинку не проживає, а лише користується гаражем. Тому позивачу виділена частина будинку, де знаходиться котельня, за допомогою якої обігрівається будинок, кухня, а також частина господарських будівель. Водночас частка будинковолодіння, яку необхідно виділити відповідачу, суміжно розташована з гаражем, яким відповідач користується і який також, підлягає виділенню йому у власність, за цим варіантом експертизи.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 29 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розподіл спірного житлового будинку порушує вимоги до облаштування ізольованих квартир, визначені у Державних будівельних нормах України "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" ДБН В.2.2-15-2005, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18 травня 2005 року № 80. Запропонувавши варіанти поділу житлового будинку, відповідно до якого кухня та санвузол відійшли до частини співвласника, який має право власності на 2/3 частини житлового будинку, експерт не розглянув питання щодо можливості облаштування кухні та санвузла у частині житлового будинку, що виділяється співвласнику, який має право власності на 1/3 частини житлового будинку, а також не було обраховано вартість будівельних робіт для здійснення вказаних перепланувань.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, та скасовано по суті правильне рішення суду першої інстанції. Зазначала, що відповідач заперечував проти будь-якого поділу спірного будинку, тим самим порушував її право на виділення її частки. Можливість добудови для облаштування санвузла та кухні співвласнику, що має право власності на 1/3 частину спірного домоволодіння, є його правом, а не обов`язком. І це питання має вирішувати відповідний орган, а не експерт. Те, що експерт не провів обрахування вартості будівельних робіт для здійснення відповідних перепланування не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Оскільки, остаточна вартість таких робіт буде залежати від того, які саме добудови буде здійснено відповідачем.
У липні 2017 року надійшли заперечення на касаційну скаргу від відповідача, в яких він просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що апеляційним судом правильно встановлено фактичні обставини справи та ухвалено правильне по суті рішення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.