Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 536/1660/14-ц
провадження № 61-27583св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А.С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Фідобанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 лютого 2015 року у складі суддіКлименко С. М.та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів: Мартєва С. Ю., Гальонкіна С. А., Лобова О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 18 квітня 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 0146212/2/13868, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 60 000,00 дол. США строком користування до 17 квітня 2028 року зі сплатою 12,5 %.
ОСОБА_1 зобов`язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом у сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком 1 до нього - графіком погашення кредиту.
У зв`язку з тим, що позивач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, станом на 03 липня 2014 року виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 77 665,21 дол. США та 13 620,51 грн пені, з яких: 65 221,51 дол. США - заборгованість за кредитом, 12 443,70 дол. США - відсотки, 1 502,50 грн - пеня за прострочення сплати кредиту, 12 118,01 грн - пеня за прострочення сплати відсотків.
18 квітня 2008 року між ВАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 014/6212/2/13868/1, відповідно до якого ОСОБА_4 зобов`язувався у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов`язань, що випливають із кредитного договору.
У зв`язку з вищезазначеним позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2008 року № 014/6212/2/13868 станом на 03 липня 2014 року в сумі 77 665,21 дол. США та 13 620 грн пені, що еквівалентно 932 664,15 грн, і судові витрати в сумі 3 654,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Заочним рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 лютого 2015 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року, позов ПАТ "Фідобанк" задоволено: стягнуто солідарно на його користь з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2008 року № 014/6212/2/13868 станом на 03 липня 2014 року в сумі 77 665,21 дол. США та 13 620,51 грн, а саме: кредит в сумі 65 221,51 дол. США, відсотки - 12 443,70 дол. США, пеня за прострочення сплати кредиту - 1 502,50 грн, пеня за прострочення сплати відсотків - 12 118,01 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Фідобанк" судові витрати в сумі 1 827,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Фідобанк" судові витрати в сумі 1 827,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідачі порушили умови кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на заочне рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 16 травня 2017 року, просив судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
13 липня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.
У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК Україниу редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 07 червня 2019 року № 637/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року №7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і з порушеннями норм процесуального права.
Позивач не довів належним чином наявність боргу, не надав банківських документів, які підтверджували б факт отримання коштів, а отже, наявність боргу та його розмір нічим фактично не доведено.
Грошові кошти стягнуті з відповідачів в іноземній валюті, проте національною валютою та єдиним законним платіжним засобом на території України є гривня, що залишилось поза увагою суду.
Аргументи інших учасників справи
Заперечення ПАТ "Фідобанк" на касаційну скаргу мотивовані тим, що оскаржувані рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального права і процесуального права, просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Звертаючись з позовом до відповідачів, банк надав усі необхідні первинні фінансові та бухгалтерські документи, які підтверджують наявність зобов`язання позичальника за кредитним договором.
Вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суди установили наявність в банку ліцензії від 25 січня 2006 року на здійснення операцій з валютними цінностями та дійшли обґрунтованого висновку про стягнення боргу в іноземній валюті.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 18 квітня 2008 року ВАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 014/6212/2/13868.
Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору позивач зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит в сумі 60 000,00 дол. США зі строком користування до 17 квітня 2028 року та сплатою 12,5 %.
Позивач надав відповідачу кошти в сумі 60 000,00 дол. США, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий на підставі договору про відкриття та ведення поточного рахунка від 18 квітня 2008 року № 032/1604/081.
Позивач видав кошти згідно із заявою відповідача на видачу готівки від 18 квітня 2008 року № 6212/132411, виконавши свої зобов`язання в повному обсязі (т. 1, а. с. 26-27).
13 вересня 2011 року згідно з додатковою угодою № 2 до кредитного договору від 18 квітня 2008 року № 014/6212/2/13868 (про реструктуризацію кредитної заборгованості) згідно з пунктами 1, 2 збільшено загальний розмір кредиту за кредитним договором на суму прострочених платежів за відсотками/процентами на 7 778,49 дол. США та продовжено строк користування кредитними коштами до 15 квітня 2033 року ( т. 1, а. с.18-25).
18 квітня 2008 року на забезпечення зобов`язань за кредитним договором між ВАТ "Ерсте Банк", правонаступником якого є ПАТ "Фідобанк", та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір поруки № 014/6212/2/13868/1.
Відповідно до пунктів 1.2, 3.1 договору поруки ОСОБА_2 зобов`язався в повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов`язань, що випливають з кредитного договору та всіх додаткових угод, і в разі невиконання або неналежного виконання ним обов`язків в строк не пізніше 10 днів з дати пред`явлення вимоги повернути позивачеві кредит, сплатити проценти за його користування і виконати інші зобов`язання за договором, що він не виконав. (т. 1 а. с. 46).
Згідно з пунктом 5.6 кредитного договору відповідачі зобов`язані достроково повернути кредит, відсотки та інші платежі, що визначені договором, у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.
07 березня 2013 року на адресу реєстрації та проживання відповідачів банк направив лист-вимогу про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором в 30 - денний строк, проте відповідачі вищевказану вимогу залишили без відповідного реагування.
Заборгованість за кредитним договором на 03 липня 2014 року становила 77 665,21 дол. США та 13 620,51 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 65 221,51 дол. США, зі сплати відсотків за фактичне користування кредитом - 12 443,70 дол. США, пеня за прострочення сплати кредиту 1 502,50 грн, пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом 12 118,01 грн.
Суди встановили, що ПАТ "Фідобанк" з 25 січня 2006 року має відповідну генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій (т. 1 а. с. 56-57).