Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 759/15612/15-ц
провадження № 61-23236св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",
третя особа, яка не заявляэ самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
за зустрічним позовом:
позивач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_3, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2017 року у складі судді Ковальчук Л. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Волохова Л. А., Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати недійсними кредитний договір від 02 липня 2008 року № 14.24/08-КД, іпотечний договір від 02 липня 2008 року № 14/24/08-ДІ та договір поруки від 02 липня 2015 року№ 14.24/08-ДП1, а також вилучити з Державного реєстру іпотек чинний на теперішній час запис про іпотеку квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна чинний на цей час запис про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час укладення кредитного договору банк приховав від неї як позичальника повну та об`єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, оскільки вказав у договорі занижені значення показників суттєвих умов договору, чим увів її в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку, повертаючи кредит у порядку, визначеному графіком погашення заборгованості.
На думку позивача ОСОБА_1, беззаперечним обманом з боку банку є належне інформування позичальника про розмір відсоткової ставки, а саме, що вона є більшою, ніж передбачено договором кредиту. Ця обставина вплинула б на рішення позичальника щодо укладення спірного кредитного договору.
Вважає, що наведене дає підстави відповідно до статей 203, 230 ЦК України для визнаня недійсними як кредитного договору, так і договрів поруки та іпотеки як похідних від основного зобов`язання.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
У грудні 2015 року ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 72 024,87 дол. США, що в еквіваленті становить 1 562 263,94 грн.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1, отримавши та користуючись кредитними коштами, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення суми основного боргу та сплати відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами, належним чином не виконувала.
Станом на 16 жовтня 2015 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість за кредитним договором у розмірі 72 024,84 дол. США, у тому числі: борг за кредитом з урахуванням 3 % річних, нарахованих у зв`язку з порушенням зобов`язань щодо повернення кредиту, - 61 223,20 дол. США, що в еквіваленті становить 1 327 968,98 грн, борг за процентами з урахуванням 3 % річних, нарахованих у зв`язку з порушенням зобов`язань щодо сплати процентів, - 9 811,74 дол. США, що в еквіваленті становить 212 822,63 грн та нарахована пеня в розмірі 989,93 дол. США.
Також банк зазначав, що відповідно до умов укладеного між ним та ОСОБА_2 договору поруки у разі невиконання зобов`язань за кредитним договором позичальник ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_2 відповідають перед банком як солідарні боржники.
Враховуючи викладене, ПАТ "ВТБ Банк" просило стягнути з відповідачіві вищевказану заборгованість солідарно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованість за кредитним договором від 02 липня 2008 року № 14.24/08-КД в розмірі 72 024,87 дол. США, що в еквіваленті становить 1 562 263,79 грн, у тому числі: поточна заборгованість за кредитом - 60 554,82 до. США, що еквівалентно 1 313 471,47 грн, заборгованість за простроченим кредитом - 658,87 дол. США, що еквівалентно 14 291,30 грн, 3 % річних - 9,51 дол. США, що еквівалентно 206,22 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 7 359,04 доларів США, що еквівалентно 159 622,13 грн, 3 % річних - 71,86 дол. США, що еквівалентно 1 558,62 грн, заборгованості за нарахованими процентами 2 380,84 дол. США, що еквівалентно 51 641,89 грн, пеня - 989,93 дол. США, що в еквіваленті становить 21 472, 16 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що доводи ОСОБА_1 про те, що банк увів її в оману, надаючи їй споживчий кредит з відсотковою ставкою 14 %, а в подальшому збільшив її розмір, не повідомивши її про реальну відсоткову ставку і про здорожчення кредиту в цілому, є безпідставними, оскільки позивач не надав суду переконливих та безспірних доказів на обґрунтування заявлених вимог. Натомість банк довів, що позичальник не виконує належним чином взятих на себе зобовязань за кредитним догвором.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд повно і всебічно з`ясував усі обставини справи, надав належну правову оцінку доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017 року просить їх скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
18 травня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 12 червня 2019 року № 682/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин.
Висновком судово-економічної експертизи було підтверджено, що реальна процентна ставка за кредитним договором та сукупна вартість кредиту не відповідають визначеним у кредитному договорі, проте суд апеляційної інстанції не надав оцінки вказаному висновку.
Ненадання під час укладення кредитного договору відповідачем повної та об`єктивної інформації щодо реальної процентної ставки, що призводить до збільшення обсягу відповідальності, є обманом зі сторони відповідача.
Підставою позову стало те, що банк увів її в оману щодо істотних умов договору - реальної відсоткової ставки саме під час укладення кредитного договору, а не під час підписання змін до спірного договору, як зазначають суди.
Доводи інших учасників справи
Заперечень на касаційну скаргу від інших учасників не надходило.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржує судові рішення в частині первісного позову, просить їх скасувати та задовольнити її позов, то Верховний Суд переглядає судові рішення лише в частині первісного позову.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що 02 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк", укладений кредитний договір № 14.24/08-КД, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 70 000,00 дол. США строком на 20 років до 30 червня 2028 року, зі сплатою 14 % річних за користування кредитом, із цільовим призначенням - для придбання однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 48,3 кв. м, житловою 21 кв. м.
Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він письмово ознайомлений про особу і місцезнаходження банку, про його кредитні умови та умови договору застави, про сукупну вартість кредиту та послуг з оформлення договорів застави, оцінки майна та інші фінансові зобов`язання. Позичальник цим підтверджує свою згоду із зазначеними чинними умовами.
Згідно з пунктом 2.5 цього договору позичальнику надаються банківські та супутні послуги, які сплачуються, а саме: банківські послуги - згідно з тарифами банку; послуги нотаріуса; послуги страхових компаній та суб`єктів оціночної діяльності - згідно з їх тарифами.
Розрахунок сукупної вартості кредиту з урахуванням наведених витрат викладено в Додатку 1 до цього договору.
Відповідно до пункту 8.3 кредитного договору погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється позичальником в період з 1 до 8 числа кожного місяця згідно з додатком 1 до цього кредитного договору (Графік повернення кредиту і сплати процентів, розрахунок вартості супутніх послуг). Погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок № НОМЕР_1, відкритий в банку.
У разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми. У разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання. Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором може забезпечуватися будь-якими іншими видами забезпечення, встановленими Цивільним кодексом України (пункти 9.1, 9.2, 9.3 кредитного договору).
У подальшому між сторонами були укладені договори про внесення змін до кредитного договору від 02 липня 2008 року № 14.24/08-КД, а саме: договір про внесення змін № 1 до кредитного договору від 14 квітня 2009 року; договір про внесення змін № 2 до кредитного договору від 29 грудня 2010 року; договір про внесення змін № 3 до кредитного договору від 06 серпня 2012 року, відповідно до умов яких вносились зміни за погодженням сторін щодо процентної ставки, способів погашення кредиту та процентів, порядку нарахування, сплати процентів за користування кредитом та погашення кредиту.
23 жовтня 2014 року ОСОБА_1 та ПАТ "ВТБ Банк" уклали договір про внесення змін № 4 до кредитного договору № 14.24/08-КД від 02 липня 2008 року, згідно з пунктом 1 якого сторони погодили та виклали пункт 1.1 кредитного договору в такій редакції: "банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в порядку та на умовах, зазначених в цьому договорі, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі на умовах та у строки, що встановлені цим договором".
Згідно з пунктом 3.3.1 договору про внесення змін № 4 до кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком за процентною ставкою у розмірі 14 % річних, з урахуванням можливості автоматичного її перегляду згідно з відповідними підпунктами пункту 3.3 кредитного договору. Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладенні кредитного договору, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватись шляхом укладення договору про внесення змін до кредитного договору у випадку і порядку, встановленому пунктом 5.2.7 кредитного договору.
Відповідно до пункту 3.3.2 договору про внесення змін № 4 до кредитного договору у разі невиконання та/або незабезпечення виконання позичальником зобов`язань, визначених пунктом 5.3.2 та/або пунктом 5.3.3 цього договору, розмір процентів згідно з пунктом 3.3.1 автоматично підвищується на 5 % річних з третього робочого дня невиконання та/або незабезпечення виконання позичальником хоча б одного із зобов`язань, передбачених пунктом 5.3.2 та/або пунктом 5.3.3 цього договору.
Відповідно до пункту 3.4 договору про внесення змін № 4 до кредитного договору сторонами погоджено спосіб повернення кредиту та процентів - щомісяця, відповідно до графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг. Ануїтетні платежі - регулярні рівні щомісячні платежі, що направляються на виконання зобов`язань згідно з цим договором, а саме суми кредиту і процентів, які розраховуються таким чином, що в кінці строку договору за умовами виконання зобов`язання позичальником заборгованість повністю погашається.
Згідно з пунктом 3.8 договору про внесення змін № 4 до кредитного договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він перед укладанням цього договору письмово ознайомлений з інформацією про особу і місцезнаходження банку, про умови кредитування та умови договорів забезпечення, а також про орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому вираженні) з урахуванням процентної ставки за кредитом та вартості всіх супутніх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту, оформленням цього договору, оформленням договорів забезпечення та фінансовими зобов`язаннями, пов`язаними зі страхуванням. Позичальник цим підтверджує свою згоду із зазначеними діючими умовами.