П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 522/5776/14-ц
провадження № 61-2260св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В.М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське РУ "ПАТ "Фінанси та Кредит",
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_3, на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 7 липня 2014 року в складі судді Свяченої Ю. Б. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У 2014 році Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське РУ "ПАТ "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 серпня 2006 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № к-1963, відповідно до якого Банк надав відповідачці кредит в іноземній валюті в сумі 34 107, 00 доларів США на строк до 08 серпня 2012 року зі сплатою 11, 0 % річних за користування кредитом. Додатковою угодою №1 від 16 серпня 2011 року до кредитного договору був змінений строк повернення кредиту до 07 серпня 2015 року та встановлено щомісячне погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 303, 57 доларів США відповідно до графіку зниження розміру заборгованості.
З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов`язання за вищевказаним кредитним договором між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №264, за яким останній зобов`язався відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору.
Банком було виконано свій обов`язок та зараховано кредитні кошти на поточний рахунок ОСОБА_1 для подальшого їх використання за цільовим призначенням.
В свою чергу ОСОБА_1 не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та по нарахованим відсоткам, у зв`язку із чим в неї виникла заборгованість за кредитом та процентами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2014 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року, позовні вимоги були задоволені. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 231141 грн 53 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що банком було виконано свій обов`язок та зараховано кредитні кошти на поточний рахунок ОСОБА_1 для подальшого їх використання за цільовим призначенням, а ОСОБА_1 в свою чергу не здійснює платежів для погашення суми заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками, у зв`язку із чим в неї виникла заборгованість, яка підтверджена наявними у справі доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 липня 2014 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року й ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно були проігноровані висновки судово-економічної експертизи, в якому, на її думку, вказано на відсутність заборгованості у відповідачів перед позивачем, не взято до уваги, що кредит надавався у національній валюті. Крім того, заявниця вважає, що суди не врахували, що зобов`язання задоговором поруки припинились.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8 серпня 2006 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № к-1963, відповідно до якого банк надав відповідачці кредит в іноземній валюті в сумі 34107,00 доларів США на строк до 08 серпня 2012 року зі сплатою 11, 0 % річних за користування кредитом.
16 серпня 2011 року між цими ж сторонами укладено додаткову угоду №1 до цього кредитного договору, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов`язалась повністю повернути кредитні кошти до 07 серпня 2015 року, а також зобов`язалась щомісячно здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 303, 57 дол. США відповідно до графіку зниження розміру заборгованості.
З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов`язання 08 серпня 2006 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 був укладений договір застави автотранспортного засобу.
Того ж дня між з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов`язання за кредитним договором між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №264, за яким останній зобов`язався відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору.
Суди також установили, що банком було виконано свій обов`язок та зараховано кредитні кошти на поточний рахунок ОСОБА_1 для подальшого їх використання за цільовим призначенням.
В свою чергу ОСОБА_1 не здійснювала платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та по нарахованим відсоткам, у зв`язку із чим в неї утворилась заборгованість за кредитом та процентами, яка станом на 25 березня 2014 рік становила 231141,53 грн.
Також суди установили, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2018 року було залучено до участі в справі його правонаступника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.