1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

26 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 168/693/16-ц

провадження № 61-24588св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 06 квітня 2017 року у складі судді Хаврони О. Й. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 26 червня 2017 року у складі колегії суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У 2016 році Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 35 183,67 грн.

Позов мотивований тим, що 23 лютого 2009 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування) зі сплатою 22,80 % за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач, підписавши договір, погодився, що "Умови та Правила надання послуг", "Порядок користування платіжною карткою" та "Тарифи" (далі - Умови та Правила) є складовою частиною договору, також погодився на зміну розміру кредитного ліміту. Через невиконанням відповідачем належним чином зобов`язань за договором щодо погашення кредиту станом на 30вересня 2016 року виникла заборгованість.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 06 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 26 червня 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 4 571,74 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що боржник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість, яка в добровільному порядку ним не погашена, а тому вона підлягає стягненню з нього на користь банку за виключенням процентів, пені та штрафів, стягнення яких не відповідає умовам укладеного між сторонами договору та нормам Закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 06 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 26 червня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог й ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

28 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою й витребувано справу.

У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 10 червня 2019 року № 642/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позичальник отримав кредитний ліміт на кредитну картку та активно користувався кредитним лімітом банку, що прослідковується із розрахунку заборгованості, а отже, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Власноруч підписана відповідачем ОСОБА_1 анкета-заява, факт підписання якої останнім спростовано не було, містить умову про те, що він ознайомлений та згодний із Умовами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, що були надані в письмовому вигляді, а також виражає свою згоду, що ця заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування кредитною карткою, є складовою договору про надання банківських послуг.

Факт існування іншої редакції Умов та Правил станом на 31 січня 2012 року суд не встановив.

Аргументи інших учасників справи

Заперечення на касаційну скаргу не надійшли.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судові рішення переглядаються лише в оскаржуваній частині щодо відмови у позові ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проценами, пенею та штрафом. В іншій частині судові рішення не оскаржуються.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що позивач уклав з відповідачем кредитний договір, складовою частиною якого є Умови та Правила що підтверджується заявою позичальника від 23 лютого 2009 року.

Відповідно до укладеного договору відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 500 грн і зобов`язаний погашати заборгованість за кредитом, проценти, а також оплачувати комісію та штрафи на умовах, передбачених договором. Заборгованість за цим договором погашена повністю.

31 березня 2012 року позивач і відповідач уклали новий договір, складовою частиною якого є Умови та Правила, на виконання якого випущено кредитну картку № НОМЕР_1, яка була вручена позивачу.

Відповідно до укладеного договору відповідач отримав кредитний ліміт, розмір якого відповідно до довідки про зміну умов кредитування становить 4 000,00 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.


................
Перейти до повного тексту