Постанова
Іменем України
26 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 210/217/15-ц
провадження № 61-44663св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2015 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Соколан Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (далі - ПАТ "Діамантбанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 26 вересня 2008 року між Акціонерним товариством "Діамант" (далі - АТ "Діамант"), правонаступником якого є ПАТ "Діамантбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 003П, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 35 000,00 грн, зі сплатою 28 процентів річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до
25 вересня 2009 року.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 січня
2011 року у справі № 2-479/11/0408 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 07 травня
2010 року в розмірі 42 069,03 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили, однак станом на 21 січня 2015 року виконано не було, заборгованість не погашена.
Посилаючись на те, що внаслідок не виконання ОСОБА_1 рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 січня 2011 року, у неї відповідно до умов кредитного договору та частини першої статті 1048 ЦК України, виникла заборгованість, яка станом на 21 січня 2015 року складає 72 125,56 грн, з яких: 65 860,73 - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом за період з 08 травня 2010 року по 21 січня 2015 року,
6 264,83 грн - пеня за період з 22 січня 2014 року по 21 січня
2015 року, ПАТ "Діамантбанк" просило стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2015 року у задоволенні позову ПАТ "Діамантбанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПАТ "Діамантбанк", як правонаступник АТ "Діамант", повторно звернулося до суду з тотожними позовними вимогами до відповідача, з приводу яких вже ухвалено рішення Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу від 20 січня 2011 року, яке набрало законної сили.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Діамантбанк" задоволено, рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2015 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "Діамантбанк".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованість за договором про встановлення ліміту кредитування від 26 вересня 2008 року
№ 003П станом на 21 січня 2015 року у розмірі 72 125,73 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє позичальника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитними коштами, оскільки відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов`язання залишається невиконаним належним чином. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 02 вересня 2015 року у справі № 6-369цс15 та від 23 вересня 2015 року у справі
№ 6-1206цс15. Таким чином, після ухвалення рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 січня 2011 року ПАТ "Діамантбанк" правомірно нараховувало проценти на прострочену заборгованість за період з 08 травня 2010 року по 21 січня 2015 року та пеню, а тому позовні вимоги ПАТ "Діамантбанк" є обґрунтованими.
Узагальнені доводи касаційної скарги та позицій інших учасників справи
У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, у якій він просив скасувати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2015 року та залишити в силі рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2015 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, у зв`язку з чим судом порушено принцип змагальності сторін. У матеріалах справи наявна інформація про адресу її реєстрації та проживання - АДРЕСА_1, однак апеляційний суд направляв кореспонденцію на іншу адресу:
АДРЕСА_2 . Вирішуючи спір, суд не звернув увагу на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, що узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові
від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18). Ураховуючи, що 04 грудня 2009 року банк направив ОСОБА_1 повідомлення про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором від 26 вересня 2008 року у строк до 10 грудня 2009 року, у зв`язку з чим починаючи з 11 грудня 2009 року, позивач не мав права нараховувати проценти за користування кредитними коштами та неустойку.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, оскільки наявні підстави, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди попередніх інстанцій установили, що 26 вересня 2008 року між АТ "Діамант", правонаступником якого є ПАТ "Діамантбанк", та
ОСОБА_1 укладено договір про встановлення ліміту кредитування
№ 003П, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі
35 000,00 грн, зі сплатою 28 процентів річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 25 вересня
2009 року.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 січня 2011 року у справі № 2-479/11/0408 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 07 травня 2010 року в розмірі 42 069,03 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили, однак станом на 21 січня 2015 року виконано не було, заборгованість не погашена.