Постанова
Іменем України
27 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 686/11256/16-ц
провадження № 61-28098св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунальне підприємство "Управляюча муніципальна компанія "Центральна", Міське комунальне підприємство "Хмелницьктеплокомуненерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 липня 2017 року у складі судді Стефанишина С. Л. та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 01 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Пастощука М. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому після уточнення вимог просила стягнути солідарно у відшкодування збитків, заподіяних внаслідок залиття квартири, з ОСОБА_2 - у розмірі 3 528,42 грн, ОСОБА_3 - у розмірі 1 764, 21 грн та ОСОБА_4 - у розмірі 1 764, 21 грн, разом у розмірі 7 056, 84 грн. Також просить відшкодувати моральну шкоду з ОСОБА_2 у розмірі 2 500, 00 грн, ОСОБА_3 - у розмірі 1 250, 00 грн, ОСОБА_4 - у розмірі 1 250, 00 грн.
Позивач на обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . 30 березня 2016 року з вини відповідачів, які є співвласниками квартири АДРЕСА_3 у цьому ж будинку, відбулося залиття її квартири. Причиною залиття належної позивачу квартири є витік гарячої води з системи опалення, у зв`язку з цим житлове приміщення позивача потребує відновлювального ремонту вартістю 5 183, 00 грн. Разом з цим, позивач зазнала додаткові витрати на оплату послуг експерта у розмірі 1 500, 00 грн та чистку килимових доріжок у розмірі 373, 84 грн. Через залиття квартири позивача, понесення незапланованих витрат і порушення звичного життєвого ритму вона зазнала душевних страждань, а тому, на її переконання, їй має бути відшкодована завдана моральна шкода.
Стислий виклад заперечень відповідачів
Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" (далі - МКП "Хмельницьктеплокомуненерго") у задоволенні позову просило відмовити. Зазначає, що залиття квартири позивача сталося внаслідок витоку теплоносія з крану випуску повітря, який встановлений на приладі опалення у квартирі АДРЕСА_3 . Отже, обов`язок із утримання квартир покладений на їх власників, а тому підприємство не зобов`язано відшкодовувати заподіяну шкоду.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні. Зазначили, що складені комісією МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" акти про залиття квартири позивача не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки не містять відомостей про дату та обставини, за яких сталося таке залиття, не зазначено площу пошкоджених внаслідок залиття стін, підлоги та стелі, не встановлені причини залиття квартири позивача. Зазначені акти не затверджені керівником МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", а тому не можуть бути належними доказами. Відповідачі вважають, що позивачем не надано доказів того, що залиття сталося з їх вини та їх дії перебувають у прямому причинному зв`язку з наслідками залиття квартири позивача.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 липня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування заподіяних збитків у розмірі 2 917, 50 грн, відшкодовано моральну шкоду у розмірі 2 000, 00 грн, судові витрати 770, 70 грн та судовий збір у розмірі 225, 60 грн, разом стягнуто 5 913, 80 грн. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 1 458, 75 грн з кожного на відшкодування майнових збитків та відшкодовано моральну шкоду у розмірі по 1 000, 00 грн з кожного, судові витрати 770, 70 грн та судовий збір рівними частками у розмірі 225, 60 грн, разом стягнуто 5 913, 80 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Суд першої інстанції у своїх висновках керувався тим, що факт залиття квартири позивача АДРЕСА_1 з вини власників квартири АДРЕСА_3, розташованої у цьому ж будинку, підтверджено висновком за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 13 лютого 2017 року № 123/16. Зазначеним висновком визначено вартість ремонтних робіт для усунення заподіяної шкоди внаслідок залиття квартири позивача у розмірі 5 835, 00 грн; встановлено причину залиття квартир - витоки на крані випуску повітря опалення (батареї) у квартирі АДРЕСА_3 . Також суд першої інстанції зробив висновок, що внаслідок залиття квартири позивача їй заподіяна моральна шкода, яку суд визначив у розмірі 1 000, 00 грн з кожного відповідача.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 01 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції керувався тим, що факт завдання позивачу шкоди неправомірними діями відповідачів та розмір цих збитків доведено. Враховуючи презумпцію вини заподіювача шкоди, суд першої інстанції правомірно поклав на відповідачів обов`язок з відшкодування позивачу завданих збитків відповідно до розмірів їх часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 . За наведених обставин суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_2 про недоведеність її вини у заподіянні позивачу шкоди та недоведеність спричинення моральної шкоди.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 , не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, у листопаді 2017 року подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Заявник зазначає, що суди при вирішенні питання щодо відшкодування збитків зобов`язані були встановити неправомірність дій чи бездіяльності відповідачів, розмір шкоди, причинний зв`язок між протиправними діяннями або бездіяльністю та наявність вини. Однак судами зазначені обставини не встановлено, а тому такі рішення є незаконними. Заявник зазначає, що судові рішення обґрунтовуються актом Житлово-експлуатаційної контори № 1
(далі - ЖЕК № 1) та висновком експертизи, однак акт складений зі слів невідомих осіб та на підставі незрозумілих документів, ґрунтується на припущеннях щодо дійсної причини залиття. За таких обставини, на переконання заявника, суди першої та апеляційної інстанцій всупереч нормам процесуального права зазначені докази визнали належними та допустимими. Заявник твердить, що судами не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженням майна позивача та проривом крану на системі теплопостачання у квартирі відповідачів, а тому вважає, що матеріали справи не містять доказів вини відповідачів у заподіянні матеріальних збитків позивачу. Також вважає, що судами не встановлено обставин, які можуть свідчити про факт заподіяння позивачу моральної шкоди. Серед іншого, заявник звертає увагу на те, що суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення зробив висновок про стягнення із заявника на відшкодування моральної шкоди 1 000, 00 грн, однак у резолютивній частині рішення присуджено до стягнення 2 000, 00 грн.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2017 року у справі відкрито касаційне провадження.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У підпункті 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Цивільну справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у червні 2018 року.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 213 ЦПК України 2004 року, згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам законності та обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року, а касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить Ѕ частина квартири АДРЕСА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 у розмірі по ј частині кожен.
30 березня 2016 року у квартирі АДРЕСА_3 стався витік теплоносія з системи опалення через встановлений на приладі (батареї) кран випуску повітря, внаслідок чого відбулося залиття квартири АДРЕСА_1 у цьому ж будинку.